“Дай боже, щоб усім помогла сила віри в краще!», – бажала людям видатна мисткиня. Ці слова щирої патріотки України особливо актуально звучать сьогодні, адже наш народ самовіддано відстоює власну державу та право на життя.
Народилася художниця у с. Вересоч Чернігівської області, навчалася у Кролевецькому технікумі народних художніх промислів, від 1951 року мешкала в селищі Решетилівці Полтавської області. У Решетилівці, яка здавна є традиційним осередком килимарства, сформувалася власна образотворча мова майстрині, розвинувся та розквітнув, наче дивовижне «дерево життя», талант Надії Несторівни. Мальовнича Решетилівка стала місцем сили та натхнення для мисткині, її рідною домівкою.
Як авторка унікальних монументальних та тематичних творів Надія Бабенко створила близько 25 унікальних авторських килимів.
Окрім цього, працюючи на Решетилівській фабриці художніх виробів, вона розробила велику кількість ескізів та шаблонів для масового виробництва килимів, а сама майстриня згадувала, що за своє життя виготовила стільки виробів, що «якби їх усі поряд розстелити, здається, пів України прибрала б».
Під час багаторічної роботи інструкторкою, головною художницею Решетилівської фабрики художніх виробів імені К. Цеткін, викладачкою Решетилівського ПТУ, Надія Несторівна, виховала плеяду самобутніх талановитих майстрів художнього килимарства, надихаючи молодих митців прикладом власної творчої активності та мистецьких пошуків. У формуванні Решетилівки як потужного всеукраїнського осередку художнього килимарства непересічну роль відіграла саме творча діяльність Надії Несторівни Бабенко. Віддано працює над збереженням та популяризацією творчого спадку Надії Несторівни її син – Олександр Бабенко, художник, майстер народного килимарства, педагог, заслужений майстер народної творчості України.
У великій виставковій залі Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка розгорнуто виставку українського декоративного мистецтва «Дерево життя», присвячена 100-річчю від дня народження Надії Несторівни Бабенко, 65-річчю заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка та 35-річчю Незалежності України. Серцем експозиції є масштабний килим Надії Несторівни Бабенко «Дерево життя», створений на основі глибоких народних мистецьких традицій і який водночас втілює тонке, поетичне світосприйняття майстрині. Цей килим – авторський повтор твору, що 1969 року був подарований від України Організації Об’єднаних Націй та прикрасив Блакитну залу штаб квартири організації у Нью-Йорку.
У збірці ПХМГМ імені Миколи Ярошенка зберігається килим «Осінь», виконаний за ескізом і під безпосереднім керівництвом Надії Бабенко на Решетилівській фабриці художніх виробів імені Клари Цеткін у 70- і рр. ХХ століття. Досить символічною є історія цього килима: його, як частину посагу нареченої, придбали батьки полтавки Олесі Лісної. У 1999 році власниця емігрувала за кордон. З початком повномасштабного вторгнення життя багатьох українців докорінно змінилося, і пані Олеся прийняла рішення забрати з Полтавщини батьків до себе. Як одну із сімейних реліквій у лютому 2022 року мама пані Олесі вивезла з собою до Берліну доньчин килим. За відсутності належних умов для зберігання, у травні 2024 року власниця розмістила фото килима і звернулася через соцмережі за порадою щодо подальшої долі батьківського подарунка. Фото побачили полтавці і звернулися до землячки з пропозицією передати килим на зберігання до Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Пані Олеся Лісна, не вагаючись, передала килим у дар музею. Так твір українського декоративного мистецтва, створений талановитою берегинею народних художніх традицій, повернувся на батьківщину, як символ вічно квітучого незнищенного народного таланту. Вперше відвідувачі музею побачили килим 24 серпня 2024 року в експозиції до Дня Незалежності України.
Дослідники мистецького спадку Надії Бабенко відзначають характерне для творів мисткині унікальне поєднання питомо народної традиції з яскраво вираженою авторською індивідуальністю. Будучи глибоко укоріненою ментально в багату народну традицію, майстриня невтомно працювала, шукаючи нових, актуальних виражальних засобів. Орнаментальні форми своїх килимів майстриня будує вільно, широко, вся композиція – це вишукане плетиво чарівних квітів, диво-птахів, зірок та сонця серед гілок вічного дерева життя. Високохудожні твори Надії Бабенко вражають витонченою кольоровою гаммою, ліричністю, майстриня-художниця, за власними словами, створює особливий – «Світ настільки загадковий, незбагненний».
Надія Нестрівна Бабенко – непересічна творча особистість: надзвичайно працездатна, талановита художниця, авторка чисельних ескізів до творів декоративного мистецтва, вона досконало володіла ремеслом, знала всі технологічні аспекти виготовлення килимів, сама пряла вовну. Будучи неперевершеним колористом і знавцем всіх тонкощів традиційних прийомів фарбування вовни, власноруч готувала матеріал для майбутніх виробів.
Душа мисткині, сповнена любові до творчості та світу, продовжує жити у квітах та травах її килимів.
Твори Надії Несторівни Бабенко зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва України, Національному музеї Тараса Шевченка, Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка, Сумському обласному художньому музеї імені Никанора Онацького, Хмельницькому обласному художньому музеї, Кабінеті Міністрів України, Художньому фонді України, Всеукраїнському центрі вишивки і килимарства, Решетилівському художньому професійному ліцеї, Решетилівському ЦКД «Оберіг». Творчий доробок Надії Несторівни Бабенко – наочне свідчення життєдайності і безперервності мистецької традиції українського народу.
