Для Чутівського та Скороходівського академічних ліцеїв початок цьогорічного навчального року був особливим: обидва навчальні заклади отримали новий статус та нових керівників – Раїсу Старокольцеву та Ніну Шепель.
Для Раїси Старокольцевої Чутівська школа є рідною. Саме з цього навчального закладу у 1983 році вона стартувала у доросле життя, вступивши до тодішнього Полтавського педагогічного інституту імені Г.В.Короленка на філологічний факультет. А вже у 1987-му її, як дипломованого спеціаліста, призначили учителем Чутівської школи.
З часом реформи у освітній галузі змушували працювати і в початковій школі, і педагогом-організатором. Раїса Іванівна була і класним керівником, і директором пришкільного оздоровчого табору. Була удостоєна звання «Класний керівник року». Два десятиліття обіймала посаду заступника директора школи з навчально-виховної роботи. Словом, опанувала не одну ділянку педагогічної роботи.
Раїса Старокольцева є учасницею спеціальної дослідницької групи «Філософія лідерства в освіті» при Полтавській академії неперервної освіти. У рамках цієї діяльності на базі опорного закладу проводили обласний семінар. Вона зініціювала проведення у опорному закладі заходу «Учень року», де відзначають досягнення учнів упродовж навчального року у певних номінаціях.
Із січня 2026 року Раїса Старокольцева виконувала обов’язки директора опорного закладу, а після перейменування освітнього закладу і затвердження статуту її призначили директором.
Самовіддану роботу педагога з багаторічним стажем відзначали почесними грамотами.
У Скороходівському академічному ліцеї до тимчасового виконання обов’язків директора приступила Ніна Шепель. Вона із категорії внутрішньо переміщених осіб, проживала на Харківщині у невеликому селі Братениця Богодухівського р-ну за 5 км від кордону з рф. Через два тижні після початку повномасштабної війни виїхала: деякий час була з дітьми за кордоном, потім знайшла пристанище у Скороходовому.
Про своє трудове життя розповіла, що в освіті вона із 17-ти років. Після закінчення Харківського педагогічного училища працювала вихователем у дитсадку, згодом, у 1983-му перейшла у школу. З часом здобула вищу освіту у Харківському університеті імені Н.В.Каразіна. Із вчителя історії і права стала директором навчального закладу – на цій посаді перебувала 21 рік.
«Нашу школу закрили напередодні війни як малокомплектну, а зараз її взагалі немає», – із сумом розповіла Ніна Шепель.
По приїзді у Скороходівську громаду Ніна Миколаївна звернулася у відділ освіти у пошуках роботи. Без зволікань погодилася один семестр викладати історію. А потім стала фахівцем з охорони праці.
«На той час мені потрібна була будь-яка робота, у першу чергу для того, аби хоч якось розвіяти сум за домівкою, – розповіла Ніна Шепель. – Тоді ще була надія на повернення. Була школа, був дім. А кілька днів тому дізналася, що мій будинок зруйнований вщент, а село спалене.
Пропозицію тимчасово очолити академічний ліцей сприйняла без вагань. Для мене це не нове, й робота мене не лякає. Я повністю зосереджена на шкільних справах, аби не думати про те, що нікуди повертатися. Це дає мені сили жити далі».
Наталія ЛОСЬ
