Ділимося враженнями Артема Черноіваненка, одного з вихованців Полтавського територіального відділення МАН, учня Полтавського ліцею Полтавської обласної ради (с.Ковалівка), бронзового медаліста фінального етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України 2025-2026 н.р (науковий керівник Валентина Шульга, учитель математики та інформатики Полтавського ліцею Полтавської обласної ради). Батько Артема – Андрій – уродженец Чутового
«Іноді одна перемога може відкрити двері до можливостей, про які ти навіть не мріяв. Саме з такою думкою я їхав до Києва щоб взяти участь у Міжнародній науковій школі «Simons School in Mathematics», яка проходила у м. Відень (Австрійська Республіка) з 6 по 13 вересня 2026 року.
Завдяки своїм знанням, наполегливості та перемозі в ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт МАН (відділення математика, секція «Математика») я отримав шанс побувати у Відні, навчатися в європейських університетах і на один тиждень відчути себе справжнім європейським студентом. Ця поїздка стала для мене не просто подорожжю, а доказом того, що знання справді відкривають світ.
Я дуже хвилювався. Попереду була поїздка до Відня, нове середовище, нові люди, навчання англійською мовою, і найголовніше – я практично нікого не знав. Звичайно, я думав про те, як усе складеться, чи зможу знайти спільну мову з іншими учасниками і чи не почуватимуся самотньо серед незнайомих людей. Проте мої хвилювання виявилися марними. Уже дорогою до Відня я познайомився з багатьма учасниками, і поступово звичайна поїздка перетворилася на справжню подорож у компанії друзів. Ми спілкувалися, жартували, ділилися очікуваннями від майбутнього тижня. Саме тоді я зрозумів, що ця поїздка подарує мені не лише нові знання, а й нових друзів.
Наступні дні проходили за досить чітким, майже студентським розкладом. Підйом о сьомій ранку, сніданок у готелі, а вже о 8:30 – початок лекцій англійською мовою. Щодня у нас були заняття в різних університетах Відня, і це було особливо цікаво, адже ми мали можливість не просто слухати лекції, а й побачити, як організований освітній простір європейських університетів. Зазвичай навчання тривало до 12:30, після чого ми одразу вирушали на обід. Серед усіх лекцій найбільше мені запам’яталася лекція про оптимальний транспорт і логістику. Ця тема була особливо цікавою, адже вона дозволила по-новому поглянути на те, як функціонує велике європейське місто, як організовуються транспортні потоки та наскільки важливими є правильне планування й ефективна логістика.
Після завершення навчання на нас чекали екскурсії визначними пам’ятками Відня. Місто поступово відкривалося перед нами з різних боків: історичного, культурного, архітектурного. Серед усіх місць найбільше мене вразила Королівська бібліотека Габсбургів. Її атмосфера справляла надзвичайне враження – здавалося, що кожна книга, кожна полиця і кожна деталь інтер’єру зберігають частинку історії Європи. Після екскурсій нам завжди залишали вільний час до вечері. Я намагався використати кожну вільну хвилину максимально. Разом із друзями ми їздили різними районами міста, відкривали для себе нові місця, гуляли вулицями й поступово знайомилися з Віднем уже не як звичайні туристи, а як його тимчасові мешканці. За цей тиждень мені вдалося об’їздити практично весь Відень, а одного дня ми навіть побували в парку атракціонів.
Особливо мене здивувала ще одна, на перший погляд, зовсім проста річ – вода. Саме у Відні я пив, мабуть, найсмачнішу й найчистішу воду. Її можна було безкоштовно набрати просто на вулиці – питні фонтанчики траплялися буквально через кожні двісті метрів. Здавалося, що навіть така звичайна річ, як вода, тут є частиною комфортного й продуманого міського життя. Вразила мене і австрійська кухня. Можу сказати, що вона припала мені до душі. Особливо мене здивувала традиція подавати до шніцеля холодну картоплю. Спочатку це здавалося незвичним, але саме такі маленькі культурні деталі й роблять подорож по-справжньому цікавою.
Не менш вражаючою була чистота Відня. Важко було повірити, що це одне з найбільш туристичних міст Європи, адже попри величезну кількість людей місто залишалося надзвичайно охайним. Над головою кожні п’ятнадцять хвилин пролітали пасажирські літаки, вулиці жили своїм динамічним життям, навколо було багато туристів, проте Відень зберігав відчуття порядку, спокою та гармонії.
Ця поїздка стала для мене чимось набагато більшим, ніж просто подорож до іншої країни. Я отримав можливість побувати у Відні завдяки власним знанням, праці та перемозі в конкурсі. Саме тому кожен день цієї поїздки сприймався мною особливо – як нагорода за зусилля і водночас як новий виклик.
Я побачив, що знання можуть відкривати двері не лише до перемог у конкурсах, а й до нових країн, університетів, знайомств і можливостей. Ще зовсім недавно я хвилювався, що нікого не знаю, а вже за кілька днів Відень став містом, у якому я почувався впевнено, а люди, з якими я познайомився дорогою, стали моїми друзями.
Загалом я надзвичайно вражений і захоплений цією поїздкою. Цей тиждень залишиться для мене особливим спогадом не лише через красу Відня, цікаві лекції чи численні екскурсії. Найцінніше – я відчув, що знання, наполегливість і власні перемоги справді можуть змінювати життя та відкривати можливості, про які раніше можна було лише мріяти.
Дякую організаторам, спонсорам, Національному Центру Мала академія наук учнівської молоді за надану можливість, підтримку протягом усього тижня!»
Спонсори програми: Simons Foundation та Erwin Schrödinger International Institute for Mathematics and Physics
Організація: Mathematik macht Freude (Віденський університет) за підтримки Малої академії наук України
Фото: Ірина Карпенко для Mathematik macht Freude.
