Нещодавно на сторінці газети «Сільські новини» у Фейсбуці ми опублікували відео із смітника, який роками «розростається» поблизу двоповерхових будинків по вул. Українська та триповерхівки по вул. Полтавський Шлях у Чутовому. Перша реакція місцевих жителів – сміття на одному з них хтось спалив. Але це, звісно ж, не вирішення проблеми.
Тож вихід із ситуації під час сходки 28 липня мешканці багатоповерхівок шукали разом з інспектором з благоустрою Чутівської селищної ради Олександром Чаленком та інженером КП «Чутівське» Людмилою Тригуб.
Чи вдалося знайти компромісне рішення – читайте у цьому матеріалі.
Інженер КП «Чутівське» Людмила Тригуб повідомила, що із двох 16-квартирних будинків по вул. Українська не уклали договори лише три користувачі, і назвала прізвища. Місцеві мешканці розповіли, що одна родина вивозить сміття кудись за межі двору, а господиня з іншої квартири постійно твердить: «Виносила на смітник перед вікнами і виноситиму!»
Щодо трьохповерхового будинку по вулиці Полтавський Шлях, 61, який знаходиться неподалік, ситуація критичніша: там 24 квартири, у двох ніхто не проживає, а доровори уклали лише 14 квартировласників. Тож виходить, що вісім родин «сміття не мають».
Кількість горе-господарів, які виносять сміття з хати та викидають його деінде, не зменшиться до тих пір, доки за цей проступок не буде адекватного покарання.
Інспектор з благоустрою селищної ради Олександр Чаленко бачить вирішення проблеми насамперед у накладенні штрафів. До речі, за пів року його роботи на цій посаді на кожному із стихійних сміттєзвалищ хоч по одному, але знайдено порушників, які сплатили штраф.
«На сьогодні тариф на вивезення сміття у Чутовому становить близько 20 грн, а сума штрафу – від 340 до 1360 грн. Тож я вважаю, що коли людина раз чи двічі сплатить штраф, то вона більше не буде викидати побутовий непотріб, де заманеться, бо сума штрафу дорівнює оплаті за тарифом за два чи й більше років наперед», – наголошує Олександр Чаленко.
На думку Василя Глущенка, важливий не сам факт штрафування, а оприлюднення, розголос.
«От Ви сказали, що впіймали людину, то ж у ЗМІ й напишіть прізвище, – зазначив Василь Олексійович, звертаючись до інспектора з благоустрою. – Сором вагоміший важіль, ніж отой штраф. Триста гривень порушник заплатить і потім розповідатиме, що я ж, мовляв, лише один пакунок викинув. А от якщо «пропісочите» у газеті – тоді дієвіше буде».
Інспектор з благоустрою звернувся до людей: «Зрозумійте, я не можу підійти до того, хто не уклав договір і, відповідно, висипає сміття, де придумається, й сказати: «Шановний, я тобі припис випишу чи штраф за те, що ти викидаєш сміття у неналежному місці», бо він відповість: «А мене хтось бачив чи упіймав?» Тож у таких випадках зрозуміло, що без активності й свідомості самих мешканців будинків не обійтися. Нікому ж не подобається жити зі сміттям перед вікнами.
Той, хто бачить, як викидають сміття на стихійне звалище, має обов’язково повідомляти про такі випадки: фотографувати, робити зауваження, телефонувати мені особисто. Доказом можуть бути й знайдені у смітті квитанції, чеки чи інші речі із зазначеними прізвищами. Разом будемо ставити таких людей на місце. Можливо й суботник організуємо для них, і прибиратимуть самі.
З людиною, яка була помічена на стихійному смітнику, можна просто провести бесіду, і вона вже подумає тричі: чи викидати знову, чи таки ж укласти договір з комунальниками».
У вирішенні проблеми зі стихійним сміттєзвалищем важливою є і взаємодія жителів із місцевими депутатами, на чому наголошував Олександр Чаленко. Розповів, що нещодавно, наприклад, було депутатське звернення щодо ліквідації стихійного звалища, яке створювалося роками, у кінці вулиці Фруктова. У селищній раді оплатили послугу техніки КП «Чутівське» на вивезення цього сміття та запропонували жителям організувати проведення суботника, аби повантажити відходи. Тож так само можна ліквідувати і смітник побіля багатоповерхівок по вул. Українська. Перший крок для цього – лист-звернення до селищної ради і самоорганізація мешканців.
На що пенсіонери одностайно відповіли: «То що ж це виходить, що нам ще й прибирати після усіх треба? Ми рано встаємо, чекаємо той сміттєвоз, справно платимо. А ті, хто накидали, на суботник не вийдуть, бо свідомості у них уже немає».
Світлана Яровата не погодилася з такою думкою: «Як побачать, що хтось вийшов прибирати, то, гадаю, кожен також вийде – хоч викидав, хоч не викидав. Ми ж для себе все те робимо. Уже ж як зібрали сходку, то треба щось вирішувати. Значить почнемо прибирати».
А Анатолій Ісип уже уявляє майбутню територію так: «Треба все вивезти, засипати землею, розгорнути й посадити там дерева». Але при цьому розповів, що на тій території знаходиться яма, яку з часом загорнули й накрили тонкими дорожніми плитами. З роками ті плити зруйнувалися, й нині там створилася небезпечна зона.
Під час спілкування відчувалося, що не всі зрозуміли те, що закачувати рукава потрібно самим, дружно зібравшись на суботник. І репліка: «Нехай Корольов приїде й подивиться, що тут робиться!» була недоречною. Орган місцевого самоврядування посприяє у наданні транспорту, а ось людської сили як у комунальному господарстві, так і в бригаді благоустрою катастрофічно не вистачає.
«У селах люди давно самоорганізовуються, – повідомила інженер КП «Чутівське» Людмила Тригуб. – У нас на підприємстві через мобілізацію залишилися водії й два слюсарі. Так само людей недостатньо і у бригаді благоустрою. Технікою допоможемо однозначно, решта залежить від самого населення».
Роз’яснила Людмила Панасівна і процедуру самостійного вивезення сміття на діюче сміттєзвалище, що поблизу Новофедорівки. Хто має договір, той спокійно привозить побутовий непотріб, показує талончик і вивантажує, або сплачує на місці.
«Але ж трапляються й такі, хто вивозить пакунки увечері чи вночі, залишає їх обабіч дороги, яка веде на полігон, і вважає, що нічого не порушив», – обурено мовила Людмила Тригуб.
У законодавстві (п. 2 ст. 31 Закону України «Про управління відходами») прописано, що споживач має укладати договір на вивезення сміття за два місяці до закінчення року. Про обов’язковість такого договору йдеться і у Правилах благоустрою селищної ради. Але, попри це, населення шукає виправдання свого небажання виконувати ці вимоги.
«Аби урегулювати цей процес, ми консультуємося з юридичним відділом, щоб все було правильно обґрунтовано, щоб потім не було оскаржень. Процес копіткий, для цього треба не один документ підняти й попрацювати з ним, – пояснив Олександр Чаленко. – Окрім цього, зазначу, що договір можна розірвати, якщо людина чітко обґрунтує причину. Це може бути відсутність абонента за місцем проживання, наприклад, особа воює, навчається у іншому місті, чи батьків забрали до себе діти. Для цього необхідно мати підтверджуючий документ».
Оксана Черкас
Фото, відео Оксани Черкас.
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від «Українського Медіа Фонду».
