«Сільські новини» працюють у проєкті «Зробимо чисто разом», аби популяризувати роботу щодо поводження з твердими побутовими відходами. Тож 13 серпня організували «круглий стіл», щоб сприяти діалогу між владою, громадою та комунальною службою у цьому питанні. Тож обговорювали та шукали рішення, як спонукати людей користуватися послугами сміттєвоза і зберігати чисте довкілля.
Знайти компромісні рішення
Насамперед зазначимо, що на засідання «круглого столу» зібралися не для того, щоб когось у чомусь звинуватити, а для пошуку компромісних рішень, завдяки яким та публічності зрушити з місця проблему.
Участь в обговорені взяли секретар Чутівської селищної ради Олександр Білан, керівник КП «Чутівське» Анатолій Коваль, старости, інспектор з благоустрою Олександр Чаленко, депутат Сергій Одаренко, представники селищної ради Світлана Титар, Світлана Почапська та активні жителі громади Надія Батюк, Андрій і Любов Антонови.
На початку засідання Олександр Білан висловив вдячність журналістам ТОВ «Медіа «Сільські новини» за те, що допомагають вирішувати питання щодо поліпшення ситуації із вивезенням твердих побутових відходів. Посадовець, зокрема, зазначив: «Важливо достукатися до кожного жителя громади, аби вони зрозуміли необхідність укладання договору із КП «Чутівське» на вивезення відходів. Дійсно, після публікацій у газеті та соцмережах, дещо поліпшився стан справ з укладанням договорів. Люди переосмислили свої дії і пішли укладати договори…
Також на крайній сесії Чутівської селищної ради внесені зміни до програми поводження з твердими побутовими відходами. Виділили 60 тис. грн на придбання контейнерів для пластикових пляшок. За ініціативи депутата Сергія Одаренка і за підтримки керівника комунального підприємства Анатолія Коваля депутати проголосували за це питання.
Щодо місця встановлення контейнерів – будемо радитися з депутатами і комунальниками. Можливо, розмістимо їх у громадських місцях і біля навчальних закладів. У подальшому вирішуватимемо і питання, де дівати зібраний пластик. Один з варіантів, який ми обговорювали з Анатолієм Ковалем – це придбання пресу, який пресуватиме у брикети пластик, а у подальшому будемо його реалізовувати. Якусь копійку зароблятимемо. Та головне – заберемо пластик з довкілля».
КУДИ ПОДІТИ СМІТТЯ У СТАРОСТАТАХ
Присутні переглянули відеоролик про сміттєзвалище у Войнівці. Його ліквідували за кошти громади, але люди почали знову зносити сміття.
Староста Войнівського старостинського округу Тетяна Бублик мовила обурено: «Ми тільки прибрали, а один місцевий житель вивіз три купи і на дорозі прямо вивалив. Що мені робити?»
Присутній на засіданні екс-суддя районного суду Андрій Антонов одразу ж надав консультацію, як чинити у цьому випадку із правопорушником.
Староста Черняківського старостинського округу Сергій Дорошко зазначив, що подібна ситуація всюди: «У Черняківці так само. Ми прибрали стихійне сміттєзвалище, засипали місце землею. Просимо людей не возити сюди більше. А вони: «А що нам робити? Куди дівати його?» Тож хоч ми в одному місці ліквідуємо смітник, вони в інше возитимуть?»
Андрій Антонов запропонував: «Може потрібно облаштувати якесь визначене місце, куди б селяни звозили сміття, а потім його вивозити централізовано?»
Натомість староста Василівського старостинського округу Лариса Ярошенко досить категорично заявила: «Якось так виходить, що у Чутовому живуть «білі» люди, а на селах – «чорні». Бо ж у селищі під’їжджає машина і забирає сміття. До речі, водію – респект. За потреби він навіть сам вкидає його ковша. Та багато чутівців кажуть, що, мовляв, графік руху сміттєвоза не підходить, тому не можуть укласти договір. Але це неправда! Сміття потрібно тільки винести, а сусіди можуть викинути чи водій.
А у селі бабуся вантажить сміття на возика і тягне півтора кілометра на оте сміттєзвалище, яке ми потім прибираємо. Чого у нас так? У Чутовому й обрізане гілля збирають, а у нас треба у фермера транспорт просити. Але ж сьогодні війна – і у того фермера немає кому працювати. На трьох тракторах один чоловік трудиться. У нас завжди так – село окремо. І тариф має бути однаковий для жителів селища і сіл. Треба якось розумно обрахувати. Так, звісно, збільшити тарифи, а потім уже думати, як субсидувати».
Світлана Титар також вважає, що тариф на вивезення має бути для усіх однаковий. Її підтримала і Світлана Почапська, зауваживши, що різницю між економічно обґрунтованою вартістю послуги і тарифом можна було б для людей з бюджету дотувати.
Директор КП «Чутівське» Анатолій Коваль погодився з присутніми. Він зауважив,звернувшись до старостів: ««У вересні дещо підвищуватимемо тарифи на вивезення сміття. Це зробили уже по усій Полтавщині. Потім по семи старостинських округах зробимо розрахунок на вивезення сміття. Подамо вам, і ви будете ділити на ту кількість людей, які укладатимуть угоди. Також розрахунки подамо на розгляд керівників громади і депутатів».
Але усі були одностайними: наразі головне завдання – якнайбільше людей у старостатах залучити до укладання угод на вивезення сміття. Сергій Дорошко додав, що укладати угоди мають і власники магазинів, і освітні та медичні заклади.
ПРО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
Підприємці та організації мають теж укладати угоди на вивезення сміття з комунальникам – переконана керівник бригади благоустрою Чутівської селищної ради Юлія Єременко. Вона наголосила: «Усі магазини мають укласти договір на вивезення відходів. Бо ті, хто цього не зробив, носять нам на смітник. Їм так комфортно і зручно… Ми пішли увечері додому, а вони несуть усе до нашого приміщення чи у громадські урни. І я добре знаю, хто це робить. А у бригаді благоустрою працює лише дві жінки, які усе це потім вантажать за мінімальну зарплату».
Як змінити ситуацію?
Приклад співпраці влади і бізнесу у цьому питанні навів Андрій Антонов. «Полтава при міському голові Анатолію Кукобі була впорядкованою. У нього було налагоджено так: коли ти отримуєш дозвіл, наприклад, на відкриття магазину, то зобов’язаний упорядкувати фасад і територію перед ним плиткою викласти.
Так само і з вивезенням сміття. У договорі оренди вказати: або самостійний вивозиш сміття на офіційне сміттєзвалище, або укладаєш угоду з комунальниками».
Інспектор з благоустрою Олександр Чаленко розповів, що він проводить роботу із підприємцями щодо укладення договорів з КП «Чутівське».
«Ось зараз підходить до закінчення термін, який виділяв на визначення поводження з відходами для магазинів. Після попередження п’ятеро підприємців уклали угоди. Тож я піду по новій перевіряти. А хто не уклав, на тих складатиму адмінпротокол», – наголосив Олександр Чаленко.
ВІДЕОКАМЕРИ, ЯК МЕТОД БОРОТЬБИ З ПОРУШНИКАМИ
Обговорили і методи боротьби з порушниками, які викидають відходи деінде. Зокрема, вели мову про відеофіксацію.
Біля стихійних сміттєзвалищ треба ставити відеокамери – у цьому були одностайними усі учасники «круглого столу».
«Мобільні, переносні камери поставили – зафіксували випадок», – зазначає Анатолій Коваль. А староста Сергій Дорошко додає: «Та оприлюднили, у медіа, чи у соцмережах». Андрій Антонов взагалі жорсткіше зазначив: «Встановити і зобов’язати селищну раду публікувати у засобах масової інформації прізвища осіб-порушників, аби громада знала своїх «героїв»».
Олександр Чаленко ж вважає, що спочатку потрібно попередити людину, аби вона далі не чинила так.
ЧИСТОТА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СВІДОМОСТІ КОЖНОГО
Своїм досвідом боротьби з порушниками поділилася Юлія Єременко. Вона розповіла, як жителі багатоповерхівки навпроти стадіону «Колос» у Чутовому гуртом ліквідували стихійне сміттєзвалище. «Надали їм техніку, а вони прибрали і уклали угоди на вивезення сміття. Після цього там чисто і немає сміття. І тепер кожен слідкує за іншими, аби не викидали відходи».
Юлія Єременко зауважує, що саме таким чином треба прибирати й інші несанкціоновані звалища побутового непотребу. Тоді люди шануватимуть свою працю і не утворюватимуть їх знову. Тим паче, сьогодні у складі бригади благоустрою працює лише дві жінки і два чоловіка з інвалідністю. «Роботи вистачає і вантажити сміття», – наголосила вона.
Андрій Антонов теж вважає, що багато чого залежить від громадської свідомості кожного. Він зазначив: «Я не хочу, щоб поруч із моїм будинком був смітник, то сам буду казати тим, хто викидає сміття, щоб не робили цього. У нас виходить так: є влада – хай вона працюють. І вона винна в усьому. Але ж коли ти сам бачиш, що викидають сміття, то зроби зауваження».
Лариса Ярошенко поділилася своїм баченням вирішення ситуації: «Для мене завжди було незрозумілим, чому у Чутовому не всі укладають договір на вивезення відходів. Ну ходять же контролери, які перевіряють лічильники на воду. То чому вони не можуть сказати: «Вас у базі на вивезення сміття немає, то укладайте договір»?
Крок до сортування
Обговорили на засіданні і перші кроки до сортування сміття. Зокрема, депутат Сергій Одаренко запропонував здавати на переробку скло. «У нас в Кочубеївці є підприємець, який збирає скляні пляшки і вироби. Він сказав, якщо керівник громади йому запропонує: «Приїдь і забери скло», я це зроблю, лише складувати його треба в одному місці».
Андрій Антонов зауважив: «А Ви запропонуйте цьому підприємцю, щоб він пішов до Миколи Корольова і попросив, аби йому виділили ділянку землі, де б він встановив контейнер і приймав те скло». Сергій Одаренко погодився на таку пропозицію.
Натомість Анатолій Коваль розповів, що у проєкті, який виготовляють для надання офіційного статусу сміттєзвалищу, передбачене будівництво сортувальної станції. «Привезе машина сміття, заїзде на лінію, де розсортують пластик, папір і скло, – пояснив він. – Ми працюємо на перспективу».
Результати
На засіданні «круглого столу» порушували чимало інших тем. Обговорили плюси і мінуси встановлення контейнерів.
Про спалювання сміття говорив депутат Сергій Одаренко. Він навів приклад Скандинавських країн, де цим займаються на промисловому рівні: «Це робиться на заводах за спеціальною технологією, там стоять відповідні фільтри. А утворену сажу закуповує держава, яка спрямовує її на переробку».
Але це вирішення проблеми на державному рівні.
На засіданні з присутні підтримали пропозицію Анатолія Коваля відвідати Козельщину, аби перейняти досвід поводження з твердими побутовими відходами у цій громаді.
Також домовилися активізувати роботу із залучення населення до заключення договорів, порушити питання про встановлення відеокамер.
Комунальне ж підприємство зобов’язалося зробити розрахунки для старостинських округів. Питання компенсації тарифів винесуть на вересневу сесію.
Звісно, лунали й сумніви, чи вдасться усе реалізувати. Але, як зазначив Андрій Антонов, перші кроки до вирішення проблеми зроблені.
А для редакції «круглий стіл» став можливістю продемонструвати свій потенціал та комунікаційні інструменти для вирішення тих чи інших проблем громади.
Оксана ЧЕРКАС.
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від “Українського Медіа Фонду”
