Чергова добра новина надійшла зі Смородщини – Олександр та Лідія Думініку реставрували капличку (на фото). Ця культова споруда з’явилася у селі у 2006 році. Ініціаторкою її зведення стала Василина Федорівна Романюк. Сама жінка з Яремчі, що на Івано-Франківщині, а у Смородщину переїхала з дітьми наприкінці 80-их років.
«У нашому карпатському краї відвідування храму – то святе, – розповіла Василина Федорівна. – Й мені було дивно, що у селі, де я стала жити, не було місця для освячення великодньої паски чи води, для проведення недільної служби. Для цього доводилося їздити у Полтаву.
От у мене й виникла ідея збудувати капличку обабіч дороги. За підтримки рідних вдалося реалізувати задумане. Попервах капличка була відчинена цілодобово, аби кожен, хто того потребує, зміг зайти всередину. Але, знаєте, люди трапляються різні: то стали смітити всередині, то ламати. А коли здоров’я у мене дещо погіршилося, й не могла доглядати за спорудою, вона геть занепала. Так і простояла роками, аж поки Олександр і Ліда не взялися її відновлювати».
Олександр Думініку родом з Молдови, але у селі проживає давно, то ж не міг залишатися байдужим до місця, яке за багато років стало для нього рідним. Йому, як майстру з будівельної справи, зробити все до ладу не склало труднощів. За помічницю взяв дружину Лідію. За власні кошти закупили матеріали, частково профінансував придбання необхідного місцевий житель Юрій Тютюнник.
Швидко капличка зовні і всередині набула привабливого вигляду й знову стала окрасою села. Віднині двері споруди відмикатимуть за потреби: чи на свята, чи тому, хто схоче помолитися або поставити свічку.
«Ключ зберігається у надійних руках – у моєї сусідки Валентини Ільїнової, яка входить до активу села, – розповіла Василина Романюк. – Одне лише погано – ноги мої ходити далеко не хочуть, тільки двором потихеньку пересуваюся. Але Олександр і Ліда, як все зробили, то й мене привозили, аби я побачила ту красу. Дякую їм від усієї душі!»Наталія ЛОСЬ
Наталія ЛОСЬ
