Про економічну адаптацію нових жителів Чутівської і Скороходівської громад вели мову учасники засідання «круглого столу» на тему: «Інтеграція у нове життя. Працевлаштування ВПО», ініційованого журналістами «Сільських новин». Захід відбувся дев’ятого квітня у приміщенні Чутівського центру зайнятості, де зібралися представники влади, соціальних служб, зацікавлені до діалогу вимушені переселенці обох громад для обміну думками і спільного пошуку рішень.
Пропозиції від центру зайнятості
Відповідно до змін у законодавстві, люди, які належать до ВПО, стали повноправними жителями у приймаючих громадах. Але іноді саме відсутність інформації про усі можливості та функціонування різних установ у громадах стають на заваді повноцінній адаптації. Так, голова робочої групи для координації та вирішення питань ВПО при Чутівській селищній раді Надія Довгаленко зауважила, що окремі переселенці навіть не знали, що у Чутовому діє центр зайнятості, і думали, що для вирішення питань потрібно їхати до Полтави.
Тож на початку заходу слово надали заступнику начальника-начальнику відділу надання послуг роботодавцям Карлівського управління Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості Віті Клименко.
Вона розповіла: «З початку повномасштабного вторгнення вдалося працевлаштувати 49 осіб з категорії вимушених переселенців і близько десяти шукачів роботи.
Також до нас зверталися особи, які з певних причин не мали права на статус безробітного, бо вони виїздили і не звільнилися із попередніх робіт. Ми допомагаємо їм у звільненні, аби потім вони могли зареєструватися у службі зайнятості. У нас навіть були випадки, коли ми звільняли людину, яка була працевлаштована на окупованій території».
Також Віта Іванівна поінформувала про дію урядової програми з компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні. Вона зауважила, що роботодавець може тимчасово працевлаштувати людину навіть на три місяці і отримати компенсацію за цей час у розмірі щомісячної мінімальної зарплати, встановленої законодавством.
«За цією постановою ми активно працюємо, зокрема, уже цьогоріч до нас звернулися три роботодавці, – зауважила Віта Іванівна. – Окрім того, надаємо ваучери на безоплатну перепідготовку або підвищення кваліфікації для окремих категорій громадян».
Детально розповіла і про можливості отримання гранту на відкриття власної справи. Віта Клименко наголосила, що у центрі зайнятості консультують і допомагають у написанні бізнес-плану, готують до співбесіди.
«Та й взагалі ми здійснюємо повний супровід під час реалізації гранту та звітності. Телефонуємо та цікавимося справами і проблемами грантоотримувача», – зазначила вона.
Віта Іванівна наостанок поділилася вакансіями, які є на сьогодні: «ТОВ «Чутове-Браун» планує взяти на роботу двох ВПО з наданням житла. Це підприємство займається птахівництвом. До речі, ми виїздили на місце, то умови для проживання досить пристойні».
Розповіла вона також, що потребує працівників, зокрема, бухгалтера, ТОВ «Гранмолпродукт», потрібні робітники у бригаду благоустрою Чутівської селищної ради, спеціаліст у філію ТОВ «Полтаваенергозбут». Щодо останньої вакансії, то її одразу порекомендували присутньому на засіданні «круглого столу» Роману Бурлаю, який нещодавно переїхав з населеного пункту, що на Покровському напрямку.
Нелегкий шлях до економічної самостійності
Голова робочої групи для координації та вирішення питань ВПО при Чутівській селищній раді Надія Довгаленко, у свою чергу, зауважила, що у центрі зайнятості неодноразово для внутрішніх переселенців організовували інформативні зустрічі з питань працевлаштування.
«Ми завжди намагаємося допомогти людині з пошуком роботи. Адже навіть виплати для ВПО залежать від того, чи працевлаштована людина. Гадаю, і громада зацікавлена в тому, щоб відповідні спеціалісти були на посадах. Звичайно, і самі ВПО прагнуть знайти роботу й отримувати кошти. Адже потрібно платити за комуналку та й оренда житла, приміром у Чутовому, коштує від двох до п’яти тисяч гривень, а то й більше», – зауважила вона.
Порушила Надія Довгаленко і проблему низьких зарплат. Бо на ті ж шість тисяч гривень тяжко прожити, сплачуючи більше половини за оренду житла.
З цим погодилася і директорка КУ «Центр надання соціальних послуг населенню Скороходівської селищної ради» Олена Мяло.
«Різниця у розмірі заробітної плати у селищі та великих містах значна. Досить часто людей не влаштовує низький рівень зарплати. Наприклад, ми брали жінку з категорії ВПО на посаду соціального працівника з обслуговування вдома. Вона навіть власним транспортом взялася їздити до своїх підопічних. Але невелика зарплата не покривала витрати на поїздки», – зазначила Олена Олександрівна.
На засіданні «круглого столу» була присутня і сама колишня соцпрацівниця Діана Кісь. Вона зауважила, що потім влаштувалася на інше підприємство. Утім, наразі планує працювати сама на себе.
Про те, що працевлаштуватися матері із малою дитиною у селі дуже складно, говорила, Анастасія Ляубе, яка переїхала з чотирирічною донечкою до Вільхуватки з Ізюма.
«Взимку, коли не було тривалий час світла, дитсадок не працював, а дитину вдома ні на кого залишити, – зазначила молода жінка. – Взагалі роботу у селі знайти майже неможливо. Я б погодилася працювати і на суспільно-корисних роботах. Підходила з цим питанням до старости Вільхуватського старостинського округу. Утім, він зазначив, що наразі на це немає фінансування».
Присутні порадили їй пошукати роботу онлайн. Натомість Анастасія зауважила, що не має для цього комп’ютерної техніки.
Начальник відділу соціального захисту населення Чутівської селищної ради Наталія Литвин повідомила їй про вакансії у музичній школі та БДЮТі та порекомендувала навідатись у ці заклади мистецтва і творчості.
Можливості для самореалізації
Заступник Скороходівського селищного голови Юрій Петренко розповів, що у громаді вдалося працевлаштувати чимало людей, які переїхали із зони бойових дій чи виїхали з окупації.
«Вони працюють у закладах культури, освіти та інших сферах. Ось і нещодавно приходив чоловік, який пропонував свій досвід і уміння на посаді тренера з боротьби», – зазначив він.
Водночас Юрій Васильович відмітив тенденцію до зменшення народжуваності в громаді, що напряму впливає на подальше функціонування шкіл і дитсадків, а як наслідок – зменшення робочих місць.
Саме у Скороходівській громаді знайшла підтримку у своїй професійній сфері Людмила Жденовська, яка прибула із Святогірська. Війна позбавила її домівки і улюбленої роботи.
«Я мала можливість працювати віддалено у своїй природоохоронній установі – Національному природному парку «Святі Гори». Моя робота пов’язана з учнями і молоддю. Просвітницька діяльність полягає в тому, щоб привчати дітей змалку до того, що природа – це наш дім, до якого треба бережно і дбайливо ставитися.
Тож пішла до керівника Скороходівського ліцею Валентини Удовиченко, розповіла, хто я, чим займаюся, та запропонувала свою співпрацю. Вона не відмовила. Я брала тему відповідно до екологічного календаря і проводила з дітьми природоохоронну акцію. Також співпрацювала із Скороходівською бібліотекою, де знайшла розуміння з боку її керівника Світлани Терещенко. Я їм щиро вдячна за підтримку», – зазначила Людмила Георгіївна.
Також вона подякувала за публікацію в газеті «Сільські новини» про її рідне місто та нелегкий шлях адаптації у новій громаді.
«Я читала і плакала. Адже хоч і чотири роки пройшло, але болить розлука з домівкою. Дуже додому тягне», – із сумом зауважила жінка. Для неї ця стаття стала своєрідною підтримкою і дала розуміння, що вона небайдужа для нової громади.
Людмила Жденовська поділилася і стурбованістю тим, що їхнє місто знову під загрозою окупації, і як наслідок установа, де вона віддалено працювала, може припинити свою діяльність. А для людини, яка звикла до активного життя, це досить болісно.
Присутні одразу ж зреагували на її слова, порадивши взяти участь у житті громади, як, приміром, Надія Довгаленко.
Обмін досвідом
Журналісти «Сільських новин» упродовж березня провели дві зустрічі у Чутовому і Скороходовому, під час яких жінки, які знайшли прихисток на території наших громад, ділилися досвідом своєї інтеграції у нове життя.
Окрім того, обговорили діяльність робочої групи з питань ВПО при селищній раді. Коли у Чутовому вона досить активно діє, то у Скороходовому наразі не функціонує. Олена Мяло наголосила, що для цього потрібна ініціатива та активність самих нових жителів громади.
Тож під час засідання «круглого столу» Олена Олександрівна звернулася до Надії Довгаленко:
«Ви працюєте, допомагаєте, стільки всього робите – і це все безкоштовно. Ви добре володієте інформацією про те, що відбувається в громаді. То це була ваша особиста ініціатива очолити робочу групу з питань ВПО?»
Надія Довгаленко зауважила, що її стиль життя – бути у вирі подій: вона виступає на сцені, працює бізнес-тренеркою. Їй легко у спілкуванні завдяки комунікабельності.
«І коли мені запропонували очолити групу – я погодилася», – зазначила вона. Її заступником є начальник відділу соціального захисту населення Наталія Литвин. З її слів, до складу групи входять і члени виконкому.
Олена Мяло висловила свою точку зору щодо діяльності групи. «Основним завдання групи чи координаційної ради з питань ВПО є генерування і втілення ідей саме внутрішньо переміщених осіб, – зазначила Олена Олександрівна. – Звісно, можна попросити когось, хто б очолив цю групу, збиратися і обговорювати якісь основні норми закону. Але чи будемо ми вирішувати головне завдання – націлювати внутрішньо переміщених осіб бути активними в житті громади? Тому великий респект Надії Довгаленко, яка в принципі володіє ситуацією і знається на цій темі».
Тож присутні запропонували Людмилі Жденовській спробувати себе на цій посаді у Скороходовому. Але вона сумнівалася у власних силах. Утім, Надія Довгаленко розвіяла її сумніви, зауваживши, що вона не робитиме усе самостійно.
«Я отримую значну підтримку від Наталії Литвин, як представника влади. Вона підказує, радить», – зазначила Надія.
Олена Мяло, у свою чергу, зауважила, що готова надавати допомогу, головне аби була ініціатива від нових жителів громади.
Наостанок, Надія Довгаленко запропонувала зустрітися для обміну досвідом з представниками Скороходівської громади.
Тож зустріч за «круглим столом» була досить конструктивною, насиченою, корисною для усіх учасників. Навіть для єдиного присутнього на засіданні чоловіка. У дискусію він не вступав, але отримав пропозицію щодо працевлаштування. Детальніше про вакансію його поінформувала фахівець центру зайнятості Наталія Сусіденко.
Оксана ЧЕРКАС
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню
від Українського Медіа Фонду.
