24 липня Скороходове прощалося зі своїм земляком – сержантом ЗСУ Лещенком Михайлом Павловичем.
Понад три роки батьки чекали тіло сина, аби поховати його за християнським звичаєм. І лише зараз рідна для нього скороходівська земля прийняла у своє лоно свого сина і стала місцем його вічного спочинку.
«Михайло – простий хлопець із звичайної багатодітної родини, – розповіла на траурному мітингу директорка Скороходівського ліцею Валентина Удовиченко. – Він, не вагаючись, пішов до війська і обрав досить непросту службу – став танкістом. Спокійний, скромний світлий, людина, яка несла у світ добро, але вороги безжально забрали його молоде життя».
Строкову службу у лавах ЗСУ Михайло проходив у 2008-2009 роках. Коли у 2014-му над Україною нависла загроза, долучився до проведення антитерористичної операції на сході України. У 2016 році підписав контракт із ЗСУ.
Під час повномасштабного вторгнення продовжив службу у складі 54-ої ОМБр імені гетьмана Івана Мазепи. Представник 9-го відділу Полтавського РТЦК та СП Сергій Бездітко повідомив, що сержант Михайло Лещенко обіймав посаду старшого механіка-водія танкової роти танкового батальйону. Під час проходження служби був неодноразово нагороджений грамотами і подяками командирів.
Життя Михайла обірвалося невдовзі після початку війни. Але його продовження – у доньці Уляні, яку татові, на жаль, не довелося вести у перший клас Скороходівського ліцею і радіти її успіхам. Під час прощання дівчинка підійшла до труни і з плачем мовила: «Тату, мені дуже тебе шкода, я люблю тебе…»
Загинув військовослужбовець десятого березня 2022 року у Волновасі Донецької області, віддавши своє життя за майбутнє нашої держави, за дітей, які живуть, і ще мають народитися у вільній Україні.
Безмежну шану воїну-захиснику і слова співчуття рідним і близьким у своїх виступах висловили голова Скороходівської селищної ради Валерій Штепка, Валентина Удовиченко та Сергій Бездітко.
Під час прощання священнослужитель разом з громадою щиро молився за упокій душі Михайла Лещенка. І та спільна молитва стала знаком єдності та вдячності герою за його жертовність.
Наталія ЛОСЬ.
Фото автора.
