У ЛЮТНЕВІ дні виповнилося 120 років з дня народження відомого селекціонера в галузі кролівництва, головного зоотехніка Петрівського звірорадгоспу Олександра Йосиповича Каплевського (1905-1979).
Народився майбутній селекціонер 15 лютого 1905 року в м. Москві. Здібності з розведення кролів в Олександра проявилися ще в дитинстві, коли він разом із молодшим братом Йосипом доглядали за домашніми тваринами. Хлопці вивчали особливості життєдіяльності кроликів, постійно спостерігали за їх поведінкою, будували для тварин клітки з дощечок з-під діжок. Дитяче захоплення переросло в цілеспрямовану наукову діяльність, яка увінчалася успіхом – створенням нових порід кролів – Сірий велетень та Сріблястий. Професійно займатися тваринництвом Олександр Каплевський почав у м. Бійську (Алтайський край), куди родина переїхала за призначенням вітчима. Вищої освіти Олександр не отримав, але працював із визначними майстрами кролівництва, постійно проходив курси удосконалення. Працював у Пушкінському, Кленово-Чегодаєвському, Сомівському та Бірюлінському звірорадгоспах. Дружина Каплевського – Ніна Іванівна Муравйова (1911–1992) була професійним селекціонером, пліч-о-пліч працювала з чоловіком у звірорадгоспах: Сомовському (1940-1942, 1943-1945), Бірюлінському (1942-1943). Подружжя мало трьох дітей: доньки Ніна та Олена, син Олександр. У 1941 році Олександр Йосипович був мобілізований до війська. Після закінчення Другої світової війни повернувся до кролівництва. У 1945 році подружжя Каплевських було направлене до Петрівського звірорадгоспу, розташованому в с. Петрівка колишнього Чутівського, нині Полтавського району Полтавської області. Так про це згадував Каплевський : «Я до цього багато чув про Полтавщину, про її квітучі вишневі садки. Охоче погодився я поїхати на Україну. А приїхав і розгубився: замість красунь вишень, голі пеньки стирчать, поля бур’яном поросли. Люди в землянках жили. Ледве знайшов маленьку кімнатку і поселився там разом із сім’єю». З 1945 по 1975 роки Олександр Йосипович працював головним зоотехніком Петрівського звірорадгоспу. Спочатку все було дуже важко: руїни, розруха, не було вихідного матеріалу для розвитку кролівництва. Тоді ж було закуплено у любителів-кролівників 150 голів кролів невідомого походження і віку. Перед Олександром Каплевським, як головним зоотехніком, стояло завдання відновити кролеферму з високими показниками, з яким він успішно справився. Олександр Каплевський створив нову породу кролів – Сірий велетень. Тварина вирізнялася своїми розмірами, високопродуктивністю та гарним пристосуванням до кліматичних умов України. Дана порода затверджена у 1952 р. Крім того, тоді ж внесена до переліку нових вітчизняних порід кролів порода «Сріблястий», створена братами Каплевськими та дружиною Олександра – селекціонеркою Ніною Муравйовою. Кропітка праця, постійні пошуки способів покращення результатів селекції були принциповими для Олександра Каплевського до кінця життя. Неодноразово тварини з кролячої ферми Каплевського експонувалися на виставках досягнень народного господарства. Без вищої фахової освіти, але, однак, маючи велике бажання вчитися та постійно вдосконалювати свої уміння та навички на звірофермах країни, черпати передовий досвід, ділитися власними напрацюваннями, Олександр Каплевський зумів залишити вагомий слід в українському кролівництві. У 1970-х роках журналіст Леонід Кізь після зустрічі із Олександром Каплевським згадує про селекціонера: «І хоч він уже розміняв сьомий десяток, роки ніби обійшли його стороною.
Вони посріблили скроні та не змогли виснажити кипучу енергію, притупити гострий розум дослідника-новатора. Він, як і раніше, завжди в дорозі, завжди в пошуках». 29 жовтня 1979 року Олександр Каплевський відійшов у вічність. Похований разом із дружиною на Розсошенському цвинтарі в м. Полтаві. У зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються матеріали, пов’язані з науковою діяльністю О.Й.Каплевського.
Тематичне зібрання селекціонера нараховує понад 50 одиниць. Серед музейних предметів – друковані видання, грамоти, подяки, фотовідбитки, опудала тварин тощо.
Із нагоди вікопомного ювілею Олександра Йосиповича науковці відділу природи музею підготували виставку «Захоплення довжиною в життя», що розпочала свою роботу в ПОУНБ імені І. П. Котляревського (кім. 406).
На базі виставки 18 лютого музейники провели захід-спомин «Згадуючи Олександра Каплевського», на якому почесними гостями була родина відомого селекціонера – син Олександр, онуки Олена та Ірина, правнучки Валерія та Вікторія, праправнучка Софія. На зустріч завітали викладачі та студенти ПДАУ, викладачі ПНПУ імені В. Г. Короленка, краєзнавці, друзі родини, представники бібліотеки та Скороходівської громади. Виставка «Захоплення довжиною в життя» працюватиме в ПОУНБ імені І. П. Котляревського (кім. 406) до 10 березня 2025 року. Запрошуємо всіх бажаючих пошанувати знакову постать українського кролівництва!
Олена ШИЯН, завідувачка відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені В.Кричевського
