Культура, що живе у пісні, слові, серці


Пам’ятаєте колоритний образ Чутихи, без якої не обходилося святкування Дня Чутового? Саме вона та її незмінний супутник Чут ходили поміж чималого людського натовпу й пропонували бажаючим скуштувати чарочку міцненької з перцем і закусити бутербродом із салом та квашеним огірком. І увесь цей ритуал супроводжувався їхнім дотепним гумором, жартівливими побажаннями, що створювало усім піднесений настрій.
Так от у роль Чутихи майстерно перевтілювалася Оксана Кошеленко, яку Бог нагородив артистичною натурою й талантом до співу.


Тривалий час Оксана Кошеленко завідувала Таверівським сільським будинком культури, хоча має бухгалтерську освіту й свого часу працювала у податковій інспекції. Про кардинальну зміну сфери своєї діяльності й не задумувалася, аж поки сімейне життя не змусило переїхати із Чутового до Таверівки. Працювала комірником у тамтешній школі, а у вільний від роботи час не відмовляла знайомим і незнайомим людям у проханні провести весілля чи іншу родинну подію.


А одного разу напередодні новорічних свят син Оксани Кошеленко попросив її допомогти підготувати розважальну програму, яку молодь забажала провести у клубі.
«Зрозуміло, що для цього потрібні були кошти для закупівлі хоча б призів для учасників, – розповіла Оксана Миколаївна. – Я ж, як депутат сільської ради, звернулася з цим питанням до тодішнього сільського голови Сергія Павленка. На той час завідуючого будинком культури не було, тож він запропонував мені обійняти цю посаду за сумісництвом, на що я погодилася. Депутати виділили необхідні кошти для проведення заходу, і це стало стартом моєї діяльності у галузі культури».


Було то у вже далекому 2008 році. Оксана Кошеленко розповіла, що через відсутність завідуючого будинком культури учасники художньої самодіяльності дещо відійшли від справи, тож їй доводилося ходити по дворах і запрошувати талановитих односельців знову активізуватися. Серед них були й колишні члени радгоспного хору, дехто з них уже мав солідний вік. Невдовзі на сцену вийшли талановиті жіночки Віра Неїжмак, Валентина Тригуб, Раїса Супрун, Євдокія Демченко, Ніна Гайченя, Валентина Сегеда та інші. До них доєдналися молодші жительки села Ірина Мотієнко, Оксана Буряк, Юлія Пукась, Наталія Зінченко, Марина Бакєєва, Світлана Завгородня. Глядачам запам’яталися Ілля Савкін та Світлана Кравчук, які виконували ролі новорічних персонажів, ведучі Юрій Вертій, Юлія Литвиненко, Юлія Кошель, Ірина Шинкаренко та інші. Разом зі своїми талановитими односельцями на сцену все частіше виходила й Оксана Кошеленко.
«Не знаю, звідки у мене той голос, може від бабусі по материнській лінії передався, – говорить Оксана Миколаївна. – Вона свого часу співала, танцювала, грала на акордеоні, навіть збереглися фотографії, де вона у сценічному вбранні. Пам’ятаю, коли я виступала на сцені, бабуся завжди сиділа у першому ряду, дивилася на мене й чомусь плакала».
Варто зазначити, що саме при Оксані Кошеленко у Таверівці започаткували відзначення Дня села. Саме вона й займалася написанням сценарію для цього заходу, а це надто відповідальна і копітка справа. Зазвичай, відзначали подарунками родини з новонародженими, довгожителів, ювілярів серед подружніх пар, власників кращих садиб та ін. При цьому важливо нікого не забути, для кожного віднайти тепле слово, вдало підібрати вітальну пісню – і все це мала враховувати під час написання сценарію завідуюча будинком культури.


Загалом же у Таверівці щороку масово відзначали як державні свята, так і язичницькі, як-то Масляну чи Івана Купала. Оксана Кошеленко згуртовувала громаду, за кошти селищної ради й місцевих землевласників разом готували українські страви й пригощали присутніх на гулянні. Настрою додавали виступи учасників художньої самодіяльності, до яких долучалися юні таланти, зокрема, Поліна Бакєєва, Катерина Неїжмак, Анна Литвин, Ірина Федорук, Аліна Кравчук та місцеві дітлахи.
Яскраво заявляли про себе таверівські артисти на святі «Маріїна долина», на районних та обласних оглядах художньої самодіяльності. Їхніми виступами у Таверівці завершувалися й спортивні змагання з футболу, тенісу, шахів, шашок.
При цьому Оксані Кошеленко доводилося працювати у зовсім незручних умовах – у напівзруйнованому двоповерховому приміщенні будинку культури. Тривалий час репетиції й молодіжні дискотеки проходили у вцілілому фойє, яке з часом теж стало непридатним. Але навіть коли вже й вхідні двері забили дошками, культурне життя продовжувалося – заходи проводили просто неба у центрі села. І все це завдяки відданості справі Оксани Миколаївни та підтримці небайдужих односельців.
З лютого цього року Оксана Кошеленко перейшла працювати у Чутівський будинок культури організатором культурно-дозвіллєвої діяльності. Займається з дітьми молодшої і старшої груп вокального гуртка, даючи їм можливість сяяти на сцені, співає сольно та у складі жіночого ансамблю «Оксамит», пише сценарії і продовжує удосконалюватися й навчатися завдяки участі у семінарах та проходженні курсів.
За роки роботи Оксана Кошеленко зібрала цілу теку грамот та дипломів за високий рівень виконавської майстерності і сценічної культури під час участі у тематичних заходах, оглядах народної творчості від департаменту культури та туризму Полтавської ОДА, Чутівської районної і селищної рад, районного відділу культури, молоді та спорту. Серед них є й подяка за розуміння і цінування прекрасного, естетичне й моральне виховання, збереження народних традицій і звичаїв. Усе це свідчить про вагомий внесок нашої землячки у розвиток культури рідного краю, про вміння берегти й відтворювати безцінні скарби народної творчості.
Наталія ЛОСЬ

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *