Чутівка Світлана Філліпс (Сулімова) у 2014-ому році створила у Британії волонтерську організацію організацію «Голос України в Уельсі». Лише з початку повномаштабки її члени назбирали майже 7 млн грн на підтримку поранених військових і цивільних.
Уродженка Чутового Світлана Філліпс, яку земляки знають за прізвищем Сулімова, у Великій Британії з 2004 року. Як викладач філіалу київського приватного вишу поїхала до Лондона підвищувати кваліфікацію та так там і залишилася. Згодом із Лондона вона перебралася на південь Уельсу, де вийшла заміж за валлійця Паула Філліпса й розпочала нове життя.
Спочатку відкрила власну туристичну компанію, яка спеціалізувалася на організації подорожей до України. Але через економічну кризу компанію довелося закрити.
В Уельсі наша землячка зустріла споріднених духом людей. Усі вони стали членами волонтерської організації «Голос України в Уельсі», створення якої у 2014 році ініціювала і очолила Світлана Філліпс.
Під час нещодавнього перебування у Чутовому вона завітала до редакції «Сільських новин» та поділилася інформацією про діяльність своєї організації.
Світлана розповіла: «З початком російсько-української війни ми активно допомагали нашим армійцям: купували все – від військової форми, взуття, білизни до бронежилетів і передавали знайомим волонтерам в Україну. Потім робили подарунки українським дітям, які втратили на війні батьків. Було й багато інших проектів. Членами нашої організації є люди з різних куточків України, тому у нас не було конкретизації, куди спрямовувати допомогу. Ми підтримували людей із різних регіонів України.
Із 2022-го займаємося виключно закупівлею медицини. На цьому етапі війни прості люди у Великобританії не хочуть допомагати армії, але вони погоджуються підтримувати військових та цивільних з пораненнями у лікарнях. І зараз допомога в основному йде на Полтавщину. Свого часу ми налагодили тісну співпрацю з полтавською волонтеркою Іриною Каптур. Через неї велику допомогу надавали краматорському госпіталю і госпіталю в Сумах.
Працюємо за налагодженою роками системою: я переказую зібрані кошти до благодійного фонду Ірини Каптур, а вона, закупивши на них ліки, надсилає копії чеків, фото ящиків з медикаментами чи обладнанням. Надходять відеоподяки й безпосередньо від медиків, які отримали препарати. Я виставляю все це на своїх сторінках у соцмережах, звітуючи про кожну копійку, аби показати, що допомога від конкретного жителя Уельсу не загубилася, а знайшла адресата в Україні».
На початку широкомасштабної війни багато людей звернулися безпосередньо до Світлани Філіпс, як до голови волонтерської організації, із пропозиціями надання допомоги: і фінансової, і гуманітарної; було чимало бажаючих прийняти українську родину у свою сім’ю. Світлана і Паул Філліпси особисто поселили 37 сімей наших співвітчизників, допомагали їм з оформленням документів.
До волонтерської групи доєдналися молоді дівчата, жінки з дітьми, які, тікаючи від бойових дій в Україні, опинилися в Уельсі. Серед них була хореограф, яка приїхала із Запорізької області. Разом створили танцювальний колектив, назва якого українською мовою звучить «Танцюємо для України».
“Виступаємо на різних заходах, реалізовуємо вхідні квитки, при цьому оголошуємо, що збираємо кошти для захисту України, – розповіла пані Світлана. – Аби більше заохотити людей, готуємо українські страви: борщ, голубці, гречану кашу, деруни, якими вони смакують під час заходу. Ми ж, окрім танців, розповідаємо про Україну. Після першої такої акції я зрозуміла, що за два дні підготовки можна заробити немалу суму – тоді то було 3700 фунтів, що становить близько 200 тис. гривень.
Варто віддати належне моєму чоловікові, який з першого дня активної діяльності розділяє мої погляди, підтримує в усіх починаннях. У його пам’яті залишилися яскраві згадки про мальовничі куточки нашої чудової України, де йому доводилося бувати.
Минулого літа ми взяли участь у вуличному карнавалі. До нас звернулися організатори з проханням представити на цьому видовищному дійстві Україну. Наш колектив очолив карнавальну процесію. Ми йшли у національному вбранні, з українськими рушниками, ходу супроводжували танцями. І, звичайно ж, при цьому збирали пожертви. До речі, в Уельсі вже добре знають, що я нічого не роблю задарма. При цьому моє основне завдання – не змушувати людей жертвувати, а налаштувати їх так, щоб вони були щиро вдячні за наші концерти.
А запрошують нас виступати скрізь: у церкви, у школи, фермерські магазини. З дозволу місцевої влади влаштовуємо яскраве шоу навіть на ринкових площах. І глядачів, готових пожертвувати на підтримку українського народу, вистачає. Місцевих жителів, окрім сценічного таланту українок, приваблює ще й колоритне вбрання. Створюємо його самостійно, деякі старовинні речі я купувала, деякі вишивані вироби виготовила моя матуся, яка мешкає нині у Чутовому».
За роки повномасштабки волонтерська спільнота «натанцювала» близько семи мільйонів гривень. І всі ці кошти були спрямовані на порятунок життя військових і цивільних, які постраждали внаслідок воєнних дій, зокрема, на евакуаційні автомобілі, медичне обладнання, медикаменти.
Світлана Філліпс не втрачає нагоди донести правду про тяжку боротьбу українців за свою землю: тричі виступала в Уельському парламенті, дала понад десяток інтерв’ю на провідних теле- і радіоканалах. Як говорить її чоловік Паул, «можна забрати українку з України, але Україну з її серця – ніколи».
Наталія ЛОСЬ
