У Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка презентували виставку робіт художника та першого голови Полтавського крайового Руху Олександра Келима. Його батько – виходець із заможного селянства, як тоді казали, «куркульського» коріння Фльорівки Чутівського р-ну. Тож, без сумніву, наш край – колиска для творчих, талановитих і активних у різних сферах людей.
Життя, сповнене сенсу
Олександр Іванович Келим – відомий полтавський художник, фотомитець, активний правозахисник, громадський лідер і незламний борець за українську свободу та національну ідентичність. Його життя було сповнене сенсу, енергії, творчості, а діяльність охоплювала культурну, мистецьку і громадсько-політичну сфери. Він не лише творив мистецтво, а й формував національну свідомість, об’єднував людей, розбудовував незалежну Україну.
Олександр Келим народився з «Україною в серці», мав сміливість виступити проти системи, проти радянської російської імперії. Він був одним із засновників і першим головою Полтавської крайової організації Народного Руху України, організатором і активним учасником Всеукраїнського товариства «Меморіал» та Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині – «Просвіта»).
Саме завдяки таким діячам, як Келим, стали можливими історичні події – прийняття Декларації про державний суверенітет, проголошення Незалежності України, розробка та прийняття нової Конституції.
Мистецтво і життєва позиція
Народився Олександр Келим 21 травня 1948 року в Оріхівці Лубенського р-ну, де жила бідна селянська родина його матері Анастасії Келим (дівоче прізвище Шевченко). Батько родом з Фльорівки, працював службовцем.
Серед чудової української природи під казки бабусі Одарки та мудрі повчання дідуся Олексія формувався характер Олександра – майбутнього художника та громадського активіста. На запитання онука «Чи відрізняються українські казки від російських?», бабуся казала, що в російських казках вся надія на диво: то «скатерть-самобранка», то «по щучому велінню», а в українських – Івасик Телесик ще маленький, а вже пасе гусей, допомагає дідусеві й бабусі… Десь із 15 років потягло Сашка до малювання. Він почав ходити до художньої студії будинку культури полтавського турбомеханічного заводу. На той час сім’я уже багато років жила в Полтаві. В студії викладав художник Яків Ніконенко. Художню освіту Олександр здобув у Харківському художньо-промисловому інституті, де сформувалися його художнє сприйняття світу та мистецька індивідуальність. Сюжети Олександра із живопису та фотороботи вирізняються тонким відчуттям кольору й простору, глибоким символізмом та імпресіоністичним сприйняттям реальності.
У мистецтві Келима завжди було відчутне особисте ставлення – емоційне, щире, непідробне. Його полотна – це голос душі, а фотографії – свідчення епохи.
Ще в студентські роки Олександр Іванович «захворів» на свободу – у думці, у творчості, у громадській позиції. Прагнення достукатися до серця кожного українця через мистецтво стало його покликанням.
Після навчання у Харкові повернувся до Полтави, працював у різних художньо-оформлювальних установах, із 1985 року – у Полтавському обласному художньо-оформлювальному комбінаті. Він умів бачити красу в глибині національної ідеї, у складних переломних подіях історії та вчив бачити це людей, які були поруч.
Окрім політичної діяльності, був активним у культурній сфері: працював над оформленням експозицій у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, проводив мистецькі виставки, брав участь у просвітницьких заходах, керував громадськими об’єднаннями.
У 2006-2010 роках очолював громадську колегію при виконкомі Полтавської міськради, був радником міського голови з питань культури, а також головою Полтавської філії Суспільної служби України.
Відійшов у вічність 16 червня 2024 року на 77-му році життя.
Світла пам’ять – назавжди в серцях полтавців
На виставці пам’яті Олександра Келима представлені живопис, акварель, фото. Вражають три автопортрети художника, виконані у стилі, який сповідував митець – формалізм у мистецтві. Останні роки життя художник присвятив акварелям, багато з яких відображають пейзажі Полтави та її околиць. Також можна побачити художні фотороботи митця.
Організатори зазначають, що виставка пам’яті Олександра Келима – це реальна можливість усвідомити, що сьогодні робиться у країні для захисту української Конституції, України в цілому, цінностей, за які так щиро вболівав Олександр Іванович. Його мистецтво продовжує жити. Його громадянська позиція надихає. Його постать залишиться в історії Полтави й України.
За матеріалами представництва УІНП в Полтаві.
