Чутівський центр зайнятості пережив не одну реорганізацію, як і чимало інших установ. Цьогоріч після чергового реформування він отримав назву Карлівсько-Чутівське управління Полтавської філії Полтавського центру зайнятості.
Тож колектив з чотирьох жінок у цей нелегкий воєнний час справляється з усіма обов’язками. Працюють, звісно, у напруженому режимі. Очолює його заступник начальника Карлівсько-Чутівського управління Віта Клименко. У складі цього дружного колективу – консультант роботодавця Наталія Сусіденко, кар’єрний радник Надія Попова, заступник начальника відділу працевлаштування Світлана Федорченко.
Усі мають досвід роботи у цій сфері від 16 до 20 років. Тож свою справу знають добре. Уміють комунікувати з людьми, адже працюють і на «гарячій лінії» управління.
Цьогоріч 21 грудня колектив відзначає 34-ту річницю з дня створення служби зайнятості. За цей час відбулося чимало змін у цій сфері.
Про них для наших читачів розповідає Віта КЛИМЕНКО: «Реформування служби зайнятості полягає у розширенні переліку активних програм. Якщо раніше служба асоціювалася із «виплатною касою», то це уже давно не так. Працюємо не лише з безробітними. Ми спрямовуємо свою роботу на активні програми зайнятості, щоб люди самі хотіли працевлаштуватися, а роботодавці були зацікавлені взяти когось на роботу. Приміром, коли є звернення від роботодавця з проханням укомплектувати якусь посаду, то ми не обмежуємося тими особами, які перебувають у нас на обліку, а використовуємо базу безробітних минулих років. Також під час спілкування з роботодавцями виявляємо людей, які шукають роботу чи хотіли б змінити професію.
На сьогодні у нас діє близько десяти компенсаторних програм. Серед найважливіших – коли роботодавець створює нові робочі місця, та коли працевлаштовує громадян із категорії осіб, які потребують соціального захисту: інвалідів, молодь, людей передпенсійного віку, ВПО, осіб, які виховують дітей до шести років, одиноких матерів, які виховують дітей до 14 років, та ін.
Якщо раніше компенсація обмежувалася сумою єдиного соціального внеску, то тепер вона стартує від суми ЄСВ (22%) до 50% від нарахованої зарплати. А у випадках із ВПО – від трьох до шести мінімальних заробітних плат.
Нині дуже активно користуються компенсацією для облаштування робочого місця особам з інвалідністю. Ми таких компенсацій лише цьогоріч видали шість. Їх суми – від десяти до 15 мінімальних заробітних плат.
Популярною є і грантова програма, коли люди для створення чи розвитку свого бізнесу можуть отримати від 70 тис. до 500 тис. грн. Сума залежить від категорії осіб, які хочуть скористатися грантом. Обов’язковою умовою є створення робочих місць. За час дії програми люди отримали у нас понад 20 грантів. Усі вони успішні, працюють, податки сплачують.
Велику увагу приділяємо учасникам бойових дій. Наразі у нас діють три програми, які надають їм можливість здобути професію чи підвищити кваліфікацію. Для цього вони не обов’язково мають перебувати у нас на обліку. Гадаю, це дуже дієва трудова реабілітація для них.
Продовжуємо і видачу ваучерів на здобуття професії або спеціальності різним категоріям населення.
Намагаємося підтримати і безробітних, а особливо переселенців. Так, щомісяця не менше 70 осіб по обох громадах направляємо на суспільно-корисні роботи, які спрямовані на подолання наслідків воєнного стану. Сюди входить плетіння маскувальних сіток, допомога вдовам загиблих воїнів, чергування у пунктах незламності, робота у волонтерських осередках тощо.
Окрім того, працюємо у системі «Єдине вікно». Тобто не лише надаємо наші послуги усім, хто до нас звертається, а й за необхідності спрямовуємо їх до наших соціальних партнерів. Приміром, людина потребує юридичної консультації, то ми направляємо її до Бюро правчиної допомоги, або запрошуємо відповідного фахівця до себе.
У нас ще є послуга – вебінари, які ми читаємо для усіх бажаючих у рамках всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»
Я особисто читаю ці вебінари. Роблю це фахово, бо маю вищу освіту практичного психолога. Нині ж здобуваю у Київському виші другу спеціальність «Клінічна психологія». На онлайн-семінари можуть підключатися усі бажаючі. Утім, з власного досвіду можу сказати, що саме онлайн люди активніші і не бояться працювати та виконувати вправи. То ж у процесі вони включають відео і спілкуються».
Ось так спеціалісти служби зайнятості живуть, як кажуть у «постійному тонусі», підлаштовуючи свою роботу до вимог сьогодення. Окрім того, встигають ще й робити щось для себе. Приміром, Віта Клименко, пише наукову роботу на тему «Дитячі неврози», а Світлана Федорченко досить професійно грає у шахи. Усе це їм дозволяє дещо відволіктися від непростого сьогодення та отримати заряд енергії для подальшої роботи з людьми.
Оксана ЧЕРКАС
