Іскрівський старостинський округ утворився на базі колишньої Іскрівської сільської ради з тією різницею, що до його складу, окрім Іскрівки, увійшли Коханівка, Степанівка та Шевченківка. Кількість населення, згідно зі статистичними даними, – 966. Але в реальності жителів округу дещо менше.
Тож особливість округу в тому, що він наче й невеликий, але територіальна розкиданість населених пунктів додає певних труднощів у їх обслуговуванні. Утім, староста Наталія Сватенко намагається по можливості не обділяти увагою жодне із сіл.
Наталія Володимирівна до обрання старостою уже мала стаж роботи в органах місцевого самоврядування – працювала землевпорядником в Іскрівській сільській раді. Також зазначає, що великий досвід комунікації з людьми отримала, працюючи у Центрі з надання соціальних послуг населенню Скороходівської селищної ради. А комунікація – це саме той процес, який визначає успіх основних видів управлінської діяльності. Тож Наталії Сватенко вдалося створити енергійну і дружну команду, налагодити співпрацю з місцевими сільгоспвиробниками та поступово, але впевнено, реалізовувати свої задуми. І позитивні зміни були помітні з першого року.
Звісно, війна поставила на паузу усі мирні проєкти. Але невеликий колектив у складі старости Наталії Сватенко, фахівця із соціальної роботи Марини Федоренко, працівників з благоустрою Олексія Сватенка та Валентини Купчик самовіддано виконує свої обов’язки та наводить лад на території усіх населених пунктів. Допомагають їм робітники з благоустрою Олена Шишкіна, Микола Милька, Валентина Давиденко, Анастасія Іванова, Наталія Юрченко.
На початку війни активно займалися проблемами людей, які тікали від бомбувань. «До нас переважно приїздили з Харкова ті, хто родом звідси. Вони привозили і своїх знайомих. Заїхали понад 300 осіб. Ми їм допомагали у пошуках місця для проживання і намагалися забезпечити усім необхідним. Нині залишилися жити близько сотні чоловік, четверо у нас працевлаштувалися – троє в освітні заклади, а одна працює робітником з благоустрою», – розповіла Наталія Сватенко.
На території округу діють два дитсадки – Коханівський «Барвінок» (директорка Олена Таран), де виховують 16 малят, Іскрівська «Іскринка» (Анжела Лимар), який відвідують 19 діток, семеро з яких переселенці, та Іскрівська гімназія (Лілія Густодим), де навчаються 49 учнів.
Землі обробляють як фермери, так і одноосібники. В Іскрівці працюють два магазини, є відділення Нової пошти. Щоп’ятниці у Шевченківці та Іскрівці працює пересувне відділення Укрпошти.
Благоустрій центральної садиби
Стараннями старости за підтримки аграрія Олексія Шляхова та селищної ради кардинально змінився центр Іскрівки. «Ще до війни ми розчистили від будматеріалів та кущів місце, де був магазин райспоживспілки. Облаштували тут разом з батьками дитячий майданчик, – розповілала Наталія Сватенко. – Згодом зробили місце для відпочинку та проведення масових заходів з критою сценою, лавками, альтанкою, квітниками. Активно співпрацювали з Іскрівським лісництвом. Вони нам допомогли і з альтанкою, і передали лави та столи, які ми підремонтували, і тепер вони слугують нашим жителям під час різних заходів».
А так як будинок культури перестав функціонувати не один десяток років тому, то ще до війни облаштували приміщення для проведення різних заходів.
Гордістю старости є алея у центрі села. На місці колишнього пам’ятника Леніну встановили флагшток із Державним Прапором, а з ініціативи і за спонсорства місцевого аграрія Олексія Шляхова – ще й патріотичну стелу із цитатою з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну, як сонце любіть…»
І дійсно усе тут робили з любов’ю до рідного села: висадили туї та квіти, встановили лавки для відпочинку та виклали тротуарною плиткою доріжку аж до навчального закладу. Тож дощової погоди школярам і вихованцям дитсадка уже не потрібно стрибати через калюжі, вони чимчикують впорядкованою доріжкою повз квіткові клумби.
Цьогоріч урочисто відкрили у центрі села Алею героїв, адже чотири уродженці Іскрівки загинули, захищаючи Україну.
Навпроти старостату розчистили парк та розбили квітник.
унікальний МУЗЕЙ
Славиться Іскрівка і приватним музеєм радіо, аналогів якому немає в Україні, адже у ньому зібрані раритетні, унікальні експонати. Їх власник Олексій Шляхов постійно поповнює. Тож для туристів це досить приваблива локація, адже на полицях – наочна історія радіо.
Понад тридцять років надає медичні послуги жителям Іскрівки Ніна Крутченко. Нині вона обслуговує 486 осіб, з яких до року – одна дитина. Торік Ніна Іванівна перебралася у значно комфортніше приміщення у будівлі старостату. Це чи не єдиний на теренах Чутівщини ФП, який забезпечений гарячою водою.
Офіс європейського рівня
для Старостату
Приємно вразило і сучасне, пофарбоване у світлий колір приміщення старостату, до якого теж веде тротуарна доріжка, обабіч неї встановили креативні ліхтарі, розбили квітники. Із напівзруйнованої будівлі колишньої сільської ради у сучасний офіс перетворив це приміщення місцевий аграрій, депутат Скороходівської селищної ради Олексій Шляхов. Таке рішення ухвалив для себе, коли зрозумів, що на капітальний ремонт цієї будівлі у селищній раді коштів немає, а староста поневірялася по закутках – то у школі, то у дитсадку знаходила прихисток. Звісно, близько трьох мільйонів гривень із місцевої казни на ремонт старостату навряд чи виділили б.
Тому аграрій кардинально змінив ситуацію, запропонувавши органу місцевого самоврядування продати йому будівлю. Він її повністю відремонтував, замінивши навіть дах, та здав в оренду старостату. Відтак люди працюють у комфортних умовах, яким можуть позаздрити і містяни. Та й взимку не залежать від високих цін на енергоносії, адже встановили дров’яний котел, який забезпечують паливом, розчищаючи поросль дерев у селі.
В одній частині будівлі – кабінет старости і соцпрацівника, фельдшерський пункт, простора актова зала, місце для обслуговування населення працівниками Укрпошти, а в другій – сучасна квартира з усіма зручностями (вода, опалення, навіть меблі). Її планують здавати за потреби молодим спеціалістам. Ось так по господарськи – для людей.
альтернативне ОПАЛЕННЯ
Фішкою старостату є й енергозбереження завдяки використанню альтернативних видів палива у комунальних закладах – гімназії і дитсадках. Працівники благоустрою, розчищаючи поросль у населених пунктах округу, заготовляють дрова для опалення. Техніку для перевезення надає знову ж таки фермер Олексій Шляхов і селищна рада.
Взагалі, зі слів Наталії Сватенко, старостату пощастило на небайдужих сільгоспвиробників. Вони за потреби у селах округу розчищають сніг, скошують бур’яни та відгукуються на усі прохання про допомогу.
Заклади освіти
Оновили і зовнішній вигляд Іскрівської гімназії. Презентабельності додала викладена тротуарна доріжка до ґанку. А заміна даху убезпечила приміщення від руйнації. У навчальному закладі знаходиться сільська бібліотека, де працює Оксана Павлик. Директорка гімназії Лілія Густодим розповіла, що і школярі користуються послугами книгарні.
Нині облаштовують кабінет для сестри медичної Ніни Крутченко, яка обслуговує і учнів, і дошкільнят.
А от до дитячого садка «Іскринка» батьки привозять чотирьох дітей навіть із сусіднього Шелестового. Для вихованців облаштували яскравий дитячий майданчик, а спонсор придбав якісні трьохярусні ліжка. Торік встановили огорожу. В дошкільному закладі під керівництвом Анжели Лимар працюють Алла Воронянська, Людмила Федоренко, Світлана Чугуєвець, Тетяна Сватенко, Людмила Семікозова, Оксана Павлик.
з Історії коханівки
Коханівка раніше була центральною садибою виробничого підрозділу цукрозаводу, до якого входили Нова Ферма, Степанівка і Шевченківка. Окрім усього, спеціалізувалися на вирощуванні насіння цукрових буряків. Тут знаходилася контора підрозділу, до 1973-го року працювала початкова школа. Функціонували магазини, дитсадок, заклад культури. Були навіть двоповерхові будинки для працівників.
Цікавою є історія виникнення назви населеного пункту. Місцеві довгожителі розповіли, що пішла вона від саду «Кохання», який заклали поміщики Дурново та Кочубеї на честь одруження своїх дітей.
Згодом завели пасіку, а на свято Спаса привозили робітників причащатися медом. Тоді побудували гуртожиток, де проживали сезонні працівники, які сіяли й пололи буряки. Пізніше на цьому місці почало розвиватися село.
Нині ж зосталося близько 130 жителів. Автобус курсує до села раз у два тижні. Для місцевих жителів похилого віку проблемою є відсутність магазину.
На території старостату діють два магазини, обидва у віддаленій Іскрівці. Власниці торгівельних закладів Віра Філоненко та Наталія Шляхова забезпечують односельців усім необхідним.
На фото: продавець Тетяна Черненко.
Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять
В Іскрівці налаштували централізоване вивезення побутового сміття у населення. Щомісяця десятого числа місцевий аграрій Олексій Шляхов виділяє трактор, а старостат – працівників із благоустрою, які їздять попід дворами і забирають мішки зі сміттям. Люди уже призвичаїлися до такої практики та із задоволенням виносять непотріб не кудись у кущі чи яри, а до трактора. Тим паче, для них ця послуга безкоштовна.
Встановили і мішки для сміття на перехрестях та у місцях масового перебування населення. Окремо стоять ящики і для пластикових пляшок, які потім забирають для переробки. Тож людей привчили не смітити деінде.
Найбільша мрія керівника старостату та жителів Іскрівки – ремонт автошляху до села та й доріг по самій Іскрівці, адже усі вони, окрім центральної, ґрунтові.
з життя невеликих сіл
Невеличкі населені пункти Нова Ферма, Стара Ферма та Степанівка потопають у зелені. Раніше на їх території працювали ферми, клуби, магазини, вирувало життя. Нині ж тваринництво занепало. Займається ним у Степанівці лише фермер Григорій Павлик, працюють у нього місцеві жителі.
Староста зазначила, що приділяють увагу усім населеним пунктам: обкошують, вирубують поросль; у Коханівці встановили дитячий майданчик, а на вуличках Нової Ферми – ліхтарі, підсипали гравієм дорогу до Нової Ферми, а у Степанівці – до цвинтаря. На жаль, воєнне сьогоднення не дає фінансової змоги зробити більше.
Приємно порадувала благоустроєм Шевченківка. Наразі там проживає до десяти осіб, але узбіччя обкошені, панує чистота. Впорядкована і територія поблизу мехдвору фермерської династії Івана та Сергія Міхєєвих (на фото внизу). Облаштували навіть яскравий квітник із трояндами та насадили фруктових дерев.
Оксана ЧЕРКАС. Фото автора.
