Раїса АРТЕМЕНКО, вчитель: “Із газетою «Сільські новини» дружу з 1980 року. Відтоді співпрацюю з цим виданням і дружу з працівниками періодички. Фах журналіста, який набула паралельно з фахом учителя, не дає спокійно жити, бо люблю писати. Не подобається словосполучення «засіб масової інформації». Більше імпонує часопис. Тому, що на сторінках нашої районки зберігаються інформації про події, які відбувалися і відбуваються на теренах Чутівщини, про людей, якими славиться наш край. «Сільські новини» для мене – це завжди приємні спогади про працівників, з якими доводилось співпрацювати, спілкуватись, у яких багато чому навчилась.
Бажаю збільшувати тираж, знаходити цікаві факти, людей, події і відкривати всі ці знахідки читачам. Газета, як і книга, живе, доки має підписників і читачів. Хотілося, щоб «Сільські новини» жили, а не виживали. Щоб кожен охочий знаходив на її сторінках щось цікаве для себе. Многая літа!”
Військовий капелан, лейтенант капеланської служби, Благочинний Чутівського благочиння, настоятель парафії Трьох святителів ПЦУ у Чутовому Сергій ВИСЛАНЬКО:
«Наша православна громада підтримує «Сільські новини», адже сьогодні, як ніколи, важливою є українська друкована газета.
Нині постійно бачу журналістів «Сільських новин» на похованні наших героїв. Кожен їхній репортаж є документом, який фіксує ціну, яку Україна платить за свободу.
Це надзвичайно важлива і благородна місія журналістів, яка перетворює суху статистику війни на живі історії мужності. Кожен такий матеріал стає інформаційним пам’ятником для захисника. Рідні бачать, що подвиг їхньої дитини, чоловіка, батька є цінним для суспільства. Журналісти у такій роботі діють як історики сьогодення, розділяючи біль втрати разом із громадою та увіковічуючи подвиг кожного бійця.
І цінність саме друкованого видання у тому, що рідні можуть зберегти номер газети із матеріалом про їхнього воїна, як пам’ять про близьку людину.
Як священник скажу – друковане видання має бути. Це місце – для аналітики, матеріалів про людей та ін. Окрім того, не всюди є Інтернет, є люди, які не можуть користуватися мобільним Інтернет-мережею.
А взагалі під час подорожей за кордоном я помітив, що як би не були добре не розвинені Інтернет-видання, але друковані медіа залишаються затребуваними. Для мільйонів людей читання ранкової газети – це зрозумілий, надійний і комфортний ритуал.
Жива газета, книга – це життя і наш розвиток».
Лариса НОЧОВНА, депутатка Чутівської селищної ради: «Районку мої батьки, на жаль нині покійні, передплачували найпершу. Взагалі у нас було багато періодики, але «Сільські новини» – на першому місці. Газету чекали і читали всією родиною. Адже вона була джерелом місцевих новин. Інформація про події в районі, сусідів, передовиків, ювілеї…
Місцева газета залишається важливою для жителів громади, оскільки вона відображає їхнє повсякденне життя та фокусується на подіях, які ігнорують великі національні медіа. Наші люди бачать на сторінках себе.
Бажаю «Сільським новинам» довголіття, надійних партнерів, фінансової стабільності і якнайшвидшого миру, про який ви обов’язково напишете на першій шпальті».
Тетяна КЕДА, директор КНП «Чутівський Центр ПМСД»: «Приємно вітати шановний колектив редакції «Сільських новин», ветеранів з ювілейним роком від дня виходу у світ першого номера газети. Я особисто усі свої роки постійно з вами. Приємно було читати про моїх батьків, зараз цікавлять розповіді про односельців та земляків. Дякую за вашу співпрацю з медичними установами, за друк матеріалів на тему охорони здоров’я, за висвітлення проблемних питань, за розповіді про колег-медиків.
Бажаю газеті подальшого процвітання, надійних партнерів, а працівникам редакції – сили, оптимізму й наполегливості у подальшій творчій роботі».
