Повернення з війни для багатьох стає початком нового непростого етапу життя. Ветерани та ветеранки потребують підтримки, можливостей, навчання, роботи, розвитку та середовища людей, які розуміють їхній досвід. Для цього найактивніші з них створюють ветеранські організації, аби підтримувати один одного, захищати права в спільноті, разом вирішувати важливі питання.
Тож на сторінках «Сільських новин» організатор ГО «Бойове Братерство ветеранів війни та осіб з інвалідністю внаслідок війни «Сурма» Олег Хромчак ділиться досвідом створення цілісної системи підтримки та розвитку ветеранів, їхніх родин та громад Яворівщини Львівської області, яка з часом може стати успішною моделлю і для нашого регіону.
АДАПТАЦІЯ ЧЕРЕЗ ГРОМАДСЬКУ АКТИВНІСТЬ І СІМЕЙНИЙ БІЗНЕС
Олег Хромчак пішов на війну у 2014 році командиром взводу – Зеленопілля на Луганщині. Після повернення у 2015-му одразу поринув у громадську діяльність. Це було його способом відновлення і адаптації до цивільного життя.
«У мене на себе часу не було, – пригадує Олег. – Повернувся у травні, а вже у червні зареєстрував ветеранську громадську організацію. І потім увесь вільний час приділяв її розвитку та підготовці до виборів, вивченню законодавства, залученню ветеранів Це була така собі працетерапія».
І його активність виявилася результативною – шість учасників бойових дій зайшли до депутатського корпусу селищної ради.
Водночас Олег Хромчак повернувся на роботу в ІТ. «Від системного адміністратора пройшов шлях до керівника проекту», – розповідає Олег.
Окрім того, вони з дружиною започаткували сімейний ветеранський бізнес – школу іноземних мов Well Done School. Зізнається, що це для нього було зовсім новою справою. Але він зрозумів, що на її розвиток можна залучити кошти.
Завдяки грантам від Асоціації німецьких університетів, Українського ветеранського фонду, збудували на своєму обійсті окрему будівлю дев’ять на п’ять метрів на два класи, придбали меблі, техніку. Нині там навчаються понад 30 дітей віком від 6 до 17 років. Заняття проводять для двох-трьох осіб по годині, для деяких – онлайн. Двоє учителів працюють за трудовою угодою, двоє – на волонтерських засадах.
«Ми відкрили безкоштовні курси англійської мови для ветеранів російсько-української війни.
А ще – один із класів перетворили на відкритий простір ветеранського хабу «Розточчя», де відбуваються зустрічі, тренінги, робота громадських організацій і заходи для ветеранської спільноти», – розповідає Олег Хромчак.
За фінансової підтримки Фонду «МХП-Громаді» встановили сонячну станцію. Тож останні два роки школа майже не залежить від електромережі. Навчання платне, але недороге, адже це ветеранський бізнес із соціальною складовою.
Тож Олег Хромчак радить ветеранам, які бажають започаткувати власну справу, моніторити можливості отримання грантів і подавати заявку. Якщо не вийде з першого разу, пробувати і вдруге, і втретє.
«Золотий час для ветеранського бізнесу попереду», – переконаний Олег Хромчак.
ПОТЕНЦІАЛ ВЕТЕРАНСЬКОГО БІЗНЕСУ
Тож серед пріоритетів громадської організації – формування мережі ветеранських сімейних бізнесів, допомога із розробкою бізнес-ідей, пошуком грантових можливостей, юридичним та бухгалтерським супроводом, навчанням і наставництвом.
Олег Хромчак зазначає: «Зустрічаючись у ветеранському хабі, ми говоримо не лише про грантові програми чи реєстрацію власної справи. А насамперед – про можливості. Про те, як військовий досвід, професійні навички та сімейна підтримка можуть стати основою успішного бізнесу.
Під час відкритого спілкування з ветеранами та їхніми родинами народилося кілька перспективних ідей майбутніх сімейних бізнесів. Частина з них уже має потенціал для подальшого опрацювання, пошуку фінансування та практичної реалізації.
Ми переконані: кожен успішний ветеранський бізнес – це значно більше, ніж нове робоче місце. Це економічна незалежність родини, нові послуги для громади, сплачені податки, підтримка інших ветеранів і ще один доказ того, що після служби можна не лише адаптуватися до цивільного життя, а й створювати нову цінність для суспільства».
ВІД МАЛЕНЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО ВЕТЕРАНСЬКОЇ ЕКОСИСТЕМИ
Сам же Олег зізнається, що має уже досить вагомий досвід у залученні інвестицій на розвиток ветеранських громадських організацій.
«Ми якісно пишемо заявки і звітуємо. Тому можемо уже займатися у цій сфері менторством», – говорить ветеран.
Він розповів, що організація має підтверджений досвід реалізації грантових проєктів різного масштабу, зокрема: МОМ (2019-2020) – розвиток громадського простору та рекреаційної інфраструктури (400 тис. грн + 300 тис. грн), Український ветеранський фонд (2024) – розвиток ветеранського хабу (1,5 млн грн), ISAR Єднання (2024) – підтримка ветеранських родин (510 тис. грн), Фонд «МХП-Громаді» (2024) – створення терапевтичного саду ветеранського хабу «Розточчя» (200 тис. грн), Український культурний фонд та Фонд «МХП-Громаді» (2025) – розвиток та популяризація культурних традицій громади (1 млн грн).
«11 років тому ми створювали ГО «Бойове Братерство ветеранів війни та осіб з інвалідністю внаслідок війни «Сурма» (на той час – ГО «Спілка ветеранів АТО «Янів»), щоб підтримувати ветеранів, їхні родини та відстоювати їхні інтереси, – зазначає Олег Хромчак. – А нині громадська організація виросла з невеликої спілки ветеранів АТО у розгалужену структуру. Сьогодні вона веде ветеранський хаб «Розточчя», пункт водного дозвілля на Янівському ставі з облаштованою інфраструктурою на пляжі.
У планах – будівництво Центру ветеранського розвитку «Янів» – простору, де ветерани зможуть пройти перекваліфікацію, отримати нові навички, знайти роботу або відкрити власну справу. Плануємо розвивати школу БПЛА та новітніх технологій, де буде навчання операторів дронів, 3D-моделювання, 3D-друк та інші сучасні технічні напрямки, що відкривають нові перспективи для ветеранів і молоді.
Окремо ми створили Благодійну організацію «Сурма підтримки», яка дозволяє залучати додаткові ресурси для підтримки ветеранів, родин захисників, лікування, реабілітації та гуманітарних ініціатив.
Усе це – не окремі проєкти. Це частини єдиної системи, яку ми поступово будуємо разом із командою, партнерами та небайдужими людьми».
ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРИРОДУ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК
Цікавим є досвід зі створення на березі Янівського Громадського ставу простору «Стихії відновлення» – місця, де поєднуються психосоціальна допомога, спілкування, навчання, відновлення через природу та активний відпочинок.
Олег Хромчак розповідає: «Янівський Громадський став ми розвиваємо з 2018 року. Це не просто черговий об’єкт чи приміщення. Це простір, де люди після війни можуть знову відчути себе серед своїх, знайти нові сенси, нові знайомства та нові можливості».
Він наголосив, що це – соціальне підприємство. «Для його утримання ми створили громадську організацію. Але, щоб не казали, що ветерани узурпували ставок, ми її створили разом із місцевими жителями. Для опіки над ставом об’єдналися 200 жителів разом з ветеранами», – зазначає Олег.
Саме на ГО залучали грантові кошти. У 2020 році поруч з водоймою зробили дитячий спортивний майданчик та волейбольну площадку із огорожею. У 2023 році за фінанси від Українського ветеранського фонду облаштували пункт водного дозвілля (катамарани, каяки, човни, жилети).
У 2024-му у співпраці з Українським культурним фондом висадили уздовж ставу різні насадження, встановили гойдалки, створюючи терапевтичний сад.
«Того ж року разом з побратимами побудували будиночок на березі ставу – офіс, де збираємося на тренінги і навчання, проводимо сімейні групові зустрічі. Ось так постійно активізуємо ветеранів та ветеранок, аби вони брали участь у житті громади», – зауважує Олег Хромчак.
До Янівського Громадського ставу мають доступ усі місцеві жителі. Спекотної пори там було чимало дітей і дорослих. А у приміщенні офісу також для школярів проводять різноманітні екологічні майстер-класи.
ТВОРЧІСТЬ ЛІКУЄ НЕ МЕНШЕ, НІЖ МЕДИЦИНА
Поділився Олег Хромчак й іншим соціальним проєктом, для якого вони теж створили громадську організацію, аби на його функціонування залучати кошти.
«Ми розвиваємо Янівський театр, – зазначив він. – Створили його у 2019 році, а офіційно зареєстрували, як ГО, у лютому 2025 року. Керівниця – вчителька української мови та літератури Наталія Волошин. Я ж допомагаю логістикою, як водій, залучаю кошти на розвиток. Навіть один раз зіграв роль судді в одній із постановок. І дружина моя теж бере участь у виставах.
Актори – місцеві жителі, із яких від двадцяти до сорока відсотків – ветерани та члени їхніх родин. Хтось з ветеранів грає одну роль. Та є у нас і рекордсмен: зіграв у восьми прем’єрах.
У рік ставимо 1-2 вистави, їздимо на гастролі по громадах, були і в реабілітаційному центрі.
Наш театр за сім років свого існування здобув звання Народного».
На запитання, де знаходять артистів, пожартував: «Вербуємо всюди. Навіть на пляж виїздили з керівницею. Окрім того, вона, як вчителька, добре знає тих, хто був її учнями. Тож це теж допомагає знайти майбутніх акторів».
Таким чином театр об’єднав місцевих жителів та ветеранів для розвитку української культури. До того ж, вони проводять благодійні покази вистав задля збору коштів на підтримку Збройних сил України.
Олег Хромчак наголошує, що Янівський театр – це психосоціальна реабілітація та реінтеграція інвалідів та ветеранів війни, а також членів їхніх сімей через культуру і мистецтво.
МАСШТАБУВАЛИСЯ ЗАДЛЯ РОЗВИТКУ
Аби продовжувати розвивати ветеранське середовище, створили Координаційну раду ветеранських організацій Яворівського району. Для цього чотири ветеранські організації Яворівщини підписали Меморандум про співпрацю.
Олег Хромчак пояснює: «Це рішення покликане не створити ще одну структуру, а забезпечити ефективну взаємодію між організаціями, які вже багато років працюють із ветеранами, військовослужбовцями та їхніми родинами.
Координаційна рада стане майданчиком, де спільно формуватимуть ініціативи, узгоджуватимуть дії, об’єднуватимуть людські, професійні та організаційні ресурси. Це дозволить реалізовувати масштабніші проєкти, ефективніше представляти інтереси ветеранської спільноти, координувати взаємодію з органами державної влади, місцевого самоврядування, міжнародними партнерами, бізнесом та громадським сектором.
Для органів влади це означає появу консолідованого партнера, який здатний професійно представляти позицію ветеранської спільноти та брати участь у напрацюванні ефективних рішень.
Для громади – це ще один доказ того, що ветерани не лише захищають державу, а й після служби продовжують працювати над розвитком своїх громад, об’єднуючи людей, досвід і ресурси заради спільного результату».
Оксана ЧЕРКАС
Фото автора та із соціальних мереж громадської організації.
