Як подолати «сміттєві» проблеми у селах старостатів? Задля цього редакція ТОВ
«Медіа «Сільські новини» започатковує новий проєкт «Чисте довкілля – спільна справа»
Часто можна почути від жителів, що «у нас немає сміття», «ми все спалюємо» або «вивозимо самі» (виникає зустрічне запитання – куди?) або «все закопуємо в
землю». Як би там не було насправді, та
кожен із нас розуміє: твердження про те, що у них немає побутових відходів, є безпідставними. У сучасному побуті доволі багато сполук, без яких не можна обійтися, є такими, які не можна ані спалювати, ані закопувати, тим паче викидати деінде.
Щодня у нас утворюються побутові відходи і в чималій кількості. Якщо говорити про приватний сектор, то дійсно, у сільській або селищній садибі більші можливості щодо утилізації органічних від
ходів (від городів, садів, кухонь). Звичайно, в людей є можливість викидати органічні сполуки в компостну яму та використовувати їх у подальшому як добриво для вирощуваних рослин. Однак цього не можна робити з різноманітною
тарою (пластиковою, полімерною), засобами гігієни, електронікою, фарбою та іншими твердими побутовими відходами. Їх треба збирати та кудись вивозити.
Утім, коли у Чутовому місцеве комунальне підприємство надає послуги з вивезення сміття, то для населених пунктів старостинських округів це величезна проблема.
Наразі на території Чутівської ТГ, відповідно до паспорту громади, проживають 13207 осіб: міське населення становить 6174 чол., сільське – 7033 чол.
Тож виходить, що більша половина жителів громади не має змоги користуватися послугою з вивезення сміття. Тому села обростають сміттєзвалищами, які завдають значної
шкоди довкіллю, забруднюють ґрунти, підземні води, негативно впливають на здоров’я людей.
Відсутність належної інфраструктури для збору сміття сприяє поширенню цієї проблеми. Тож як її зрушити з місця?
Директор КП «Чутівське» Анатолій Коваль поділився з нами алгоритмом дій щодо організації вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) у старостатах.
«Для організації вивезення сміття у старостатах необхідно визначити відповідального виконавця.
Це може бути комунальне підприємство або приватна компанія; укласти договір на послуги та інформувати мешканців про
правила і графіки, можливо, через збори жителів старостату, а також залучити місцеву владу (ОТГ) для координації та фінансування, адже це стосується благоустрою населених пунктів».
Щодо вибору операторів, то по можливості проводять тендер для визначення кращого в регіоні надавача послуг. Надалі – юридичне оформлення та укладення договорів: підписання угод про надання послуг між старостатом (або об’єднаною громадою) та обраним перевізником, а також за необхідності договори з жителями старостату, або забезпечення їх оплати через комунальні платежі.
По різному вирішується у громадах і організація збору сміття. У деяких встановлюють контейнери. Утім, Анатолій Коваль зазначає, що це додатковий клопіт. Він розповів, що в одній із громад на Сумщині у такі контейнери викидали і загиблих домашніх тварин та птицю, тельбухи. Разом із сміттєвозом виїздила бригада працівників, які прибирали усе це біля контейнерів.
Тому важливим є контроль за поводженням з ТПВ. Анатолій Коваль радить створити комісію з числа активних жителів та старости для моніторингу якості послуг. Тож коли у вирішенні «сміт
тєвих» проблем зацікавлені усі – влада, староста і жителі, то очікуваний результат також не забариться.
Підготувала Оксана ЧЕРКАС
Матеріал підготовлений за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від «Українського Медіа Фонду»
