Харків’янин оператор БПЛА 72-ої бригади Валерій Іванов та жителька Грякового Вікторія Сивоконь поєднали свої долі 12 вересня. До цього молоді люди спілкувалися два роки. А познайомилися завдяки популярній нині соціальній мережі ТікТок. Вікторія розповіла: «Ми сиділи на ефірі, і знайомий Валерія запропонував мені: «Хочеш познайомитися з моїм другом?» Тож почали спілкуватися. А там закрутилося…»
Спілкування двох незнайомих людей у соцмережах згодом переросло у справжнє кохання.
А так як Валерій військовий, тож і рішення звик ухвалювати оперативно. Тому освідчення і пропозиція руки і серця від Валерія для Вікторії стали дещо неочікуваними, адже зробив він це спонтанно у невеличкому містечку Берестове Красноградського р-ну.
«Було це шостого липня. Я його проводжала, бо саме їхав на фронт. Він сказав «Зачекай хвильку» та кудись побіг. Виявляється, купувати каблучку. Тоді підійшов і запропонував одружитися», – пригадала Вікторія. І ледь випала нагода – 15 днів відпустки – Валерій і Вікторія уклали шлюб. Зробили це у Чутівському відділі РАЦС. На весілля приїздили і родичі Валерія з Харкова. На жаль, батьків у нього немає.
29-річний Валерій у мирному житті був будівельником. Мобілізували його до армії торік. Спочатку воював у складі 209-го батальйону, а нині він – військовослужбовець 72-ої бригади «Чорних запорожців». Боронив країну на Донецькому, Херсонському напрямках фронту. Має поранення обличчя і кінцівок. «На нас скид зробили з дрона, – пригадує Валерій. – Лікувався потім по шпиталях. Навіть дали місяць на реабілітацію».
Сьогодні Валерій воює на Харківському напрямку. Розповідає, що побратими вітали його з одруженням. Також він захоплюється своїм командиром, який по справжньому опікується своїми підлеглими, ставиться до них, як до рідних. «Має позивний Іскандер, адже як та ракета – скрізь і всюди», – з усмішкою каже Валерій.
Саме від командира із задоволенням отримав вітання із такою значною для себе подією. А той зазначив: «Ти тепер мусиш берегти себе заради своєї родини». Адже Валерій отримав не лише дружину, а й донечку Таню – у Вікторії уже є дитина. Дівчинка з радістю сприйняла одруження матусі. Та й Валерій знайшов спільну мову з дитиною. А побратими навіть зауважили схожість дівчинки з ним.
На моє запитання, які маєте плани на майбутнє, Валерій відповів: «Повернутися живим. Дуже хочу, щоб усі повернулися живими додому».
Тож особливих планів не мають, головне – аби закінчилася війна, а там будуть разом будувати своє сімейне життя.
Оксана ЧЕРКАС.
