На цвинтарі у Лозуватці затріпотів на вітрові ще один український прапор з чорною стрічкою: 20 березня рідна земля прийняла у своє лоно свого захисника – 39-річного уродженця села КОСТЕРЕНКА Євгенія Васильовича. Живим коридором зустрічали траурний кортеж жителі Чутового, Таверівки, Лозуватки, вулицями яких проліг останній шлях полеглого героя до місця вічного спочинку.
Народився Євгеній 12 липня 1986 року у Лозуватці в родині сільських трударів. Після дев’ятого класу Василівської школи продовжив навчання в одному з полтавських профтехучилищ, де здобув спеціальність слюсаря та електрозварювальника. У 2007 році зустрів майбутню дружину Юлію, побралися, стали будувати сімейне гніздечко. У родині з’явилися на світ доньки Вероніка і Ангеліна.
Чоловік завжди міг знайти собі роботу: працював, зокрема, у сільському господарстві, у приватних підприємствах «Лада» та «Ростагроінвест».
Мирне життя Євгенія Костеренка кардинально змінилося на тривожні й небезпечні бойові будні 13 вересня 2022 року, коли він став на захист Батьківщини. Навичок військової справи набув під час строкової служби у 2004-2005 роках – тоді він командував бойовою машиною піхоти. А через понад два десятиліття обійняв посаду командира відділення-командира машини. Сержант Костеренко був надійним товаришем, переймався долею побратимів, вирізнявся сумлінністю, проявляв розумну ініціативу.
У пам’яті класного керівника Віри Жолоб Євгеній залишився світлою дитиною, щирим, справедливим, успішним у навчанні учнем. А ще – веселим, активним, комунікабельним.
«Для невеликого лозуватського колективу він був серцем і душею, – зазначила у виступі на траурному мітингу вчителька. – Його слухали, йому довіряли, його поважали. Євгенію ще б жити та жити, але чийсь брудний чобіт так безжально розтоптав його долю, як і долі десятків тисяч наших співвітчизників, які повинні б жити й бути щасливими».
Загинув Євгеній Костеренко 12 березня цього року у Синельниківському р-ні Дніпропетровської області, відстоюючи суверенітет і територіальну цілісність України.
Староста Василівського старостинського округу Лариса Ярошенко висловила родині загиблого щирі співчуття, наголосивши на його мужності й сміливості: «Ми хоронимо свого земляка, накритого стягом України – великого українця, свідомого українця, який віддав Батьківщині найдорожче – своє життя. Залишилася вдовою згорьована дружина, без тата – доньки, без рідної людини – старший брат Олег. Ім’я воїна-героя Євгенія Костеренка навіки буде вписане в історію нашої громади та України».
Вдалі порівняння щодо Євгенія Васильовича віднайшов священик о.Іван, зазначивши: «Він був земним янголом, який оберігав нас з вами, міцним щитом, який захищав кожного з нас, одним із стовпів, на яких тримається нині Україна».
Співчуття рідним висловили голова Чутівської селищної ради Микола Корольов, представник 9-го відділу РТЦК та СП Сергій Бездітко. Втім, жодні слова не здатні втамувати біль та заповнити порожнечу, яку залишила ця втрата.
Життя Євгенія Костеренка, який став на шлях захисту Вітчизни, згасло, та пам’ять житиме серед тих, хто його знав, кому він допоміг, кому сказав добре слово…
https://www.facebook.com/share/v/1AjRL8Tc65
